TextBook Важливою передумовою компетентної професійної діяльності майбутнього педагога, управління процесом навчання є осмислення структури (компонентів) дидактичної теорії.
Аналіз теорії навчання з позицій системного підходу передбачає розроблення засобів представлення дидактики як системи, побудову узагальненої дидактичної моделі, виокремлення основних компонентів теорії навчання, встановлення взаємозв'язків між ними і ступеня їх відображення в сучасних посібниках із дидактики, з'ясування того, наскільки усвідомлюють компоненти теорії навчання майбутні педагоги.
У структурі дидактичної теорії виокремлюють такі компоненти: процес навчання і його основні види, зміст освіти, цілі і завдання освіти, принципи і закономірності навчання, методи навчання, форми організації навчання, контроль і оцінювання результатів навчання.
Кожен з них е впорядкованою сукупністю понять і суджень про його сутність, ознаки й особливості, зв'язки, умови ефективного функціонування та ін. Властивості дидактики як цілісної системи визначаються не тільки і не стільки сумарними властивостями її окремих елементів, скільки її структурою, системотвірними, інтегративними зв'язками. Важливою особливістю системного підходу є те, що не тільки дидактична теорія, а й сам процес й' дослідження також є складною системою, завдання якої - поєднати в одне ціле різні моделі теорії навчання.
Спираючись на результати досліджень сучасного українського дидакта Володимира Бондаря, можна виокремити основні компоненти теорії навчання і їх змістове наповнення (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Компоненти теорії навчання та їх зміст
| Компоненти теорії навчання | Зміст компонентів |
| 1 | 2 |
| Цілі і завдання освіти | Категорія мети, її регулівна функція. Мета-ідеал. Об'єктивні чинники, що забезпечують формування цілей навчання і виховання, їх конкретний історичний характер. Загальні цілі освіти, їх відображення в державних документах, конкретизація в навчальних програмах і підручниках. Усебічний розвиток особистості - основна мета навчання і виховання. Об'єктивні та суб'єктивні цілі навчання. Таксономія цілей навчання. Дидактична мета, завдання. Мета навчання. Цільовий компонент процесу навчання. Мета уроку. Цільовий компонент уроку |
| Процес навчання | Визначення. Гносеологічні основи навчального процесу. Викладання й учіння. Рушійні сили навчального процесу. Основні функції навчання. Структура процесу навчання, його компоненти. Процес засвоєння знань, його етапи. Основні види навчання: особливості, позитивні сторони і недоліки. Вибір виду навчання. Структура діяльності вчителя. Психологічні особливості учнів різних вікових груп і їх урахування в процесі навчання. Мотиви учіння, пізнавальні інтереси |
Закінчення таблиці 1.1
| 1 | 2 |
| Принципи навчання | Визначення. Закон, закономірність. Зовнішні та внутрішні закономірності процесу навчання. Принцип, правило. Система принципів навчання, їх характеристика. Реалізація принципів навчання |
| Зміст освіти | Визначення. Теорії формування змісту освіти. Принципи формування змісту освіти. Критерії вибору основ наук. Знання, уміння, навички. Компоненти змісту освіти. Компоненти змісту навчального матеріалу. Навчальний план, програма. Державний і шкільний компоненти загальної середньої освіти. Удосконалення змісту шкільної освіти. Підручник, посібник. Принципи формування змісту навчального матеріалу підручника. Види освіти |
| Методи навчання | Визначення. Метод і прийом навчання. Структура і функції методу. Класифікація методів навчання. Словесні, наочні, практичні методи. Індуктивні, дедуктивні, традуктивні методи. Пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, методи проблемного викладу, частково пошукові, дослідницькі. Методи стимулювання і мотивації. Методи контролю і самоконтролю. Вибір методів навчання. Засоби навчання |
| Форми організації навчання | Визначення форми. Індивідуальна, групова, фронтальна форми. Класно-урочна система навчання. Урок - основна форма навчання. Типи уроків. Мікро- і макроструктура уроку. Класифікація уроків. Підготовка до уроку. Вимоги до уроку. Самоаналіз результатів. Практикум, семінар, факультатив, навчальна екскурсія, співбесіда, індивідуальна і групова консультації, домашня робота |
| Результати навчальної роботи | Поняття про контроль знань. Контроль, перевірка, оцінювання, облік. Принципи контролю. Мета, завдання, функції контролю. Об'єкт контролю. Засоби, види контролю. Норми і критерії оцінки. Критерії оцінювання навчальних досягнень. Рівні навчальних досягнень. 12-бальна система оцінювання. Методи контролю. Самоконтроль |
Базові теоретичні компоненти дидактичної науки пояснюють і систематизують знання про відповідні компоненти процесу навчання як специфічного виду діяльності.
Основною ознакою системного пізнання (теорії навчання) є його цілісність, яка характеризується певною завершеністю, внутрішньою єдністю об'єкта, його відносною автономністю і незалежністю, усебічним охопленням усіх властивостей і зв'язків, внутрішньою зумовленістю. Компоненти дидактичної теорії об'єднані різними смисловими взаємозв'язками: морфологічними, структурними, функціональними, генетичними.
Морфологічний аспект системного аналізу допомагає виокремити основні компоненти дидактичної теорії, визначити їхній зовнішній склад, ключові особливості. Проте лише за такого аналізу важко виявити внутрішню організацію об'єкта вивчення, спосіб зв'язку між основними компонентами. Структурний аналіз забезпечує вивчення всієї сукупності залежностей між компонентами дидактичної системи. Цей аспект охоплює зв'язки як всередині дидактичної підсистеми (наприклад, теорії освіти і навчання), так і характер її зовнішніх зв'язків (наприклад, між компонентами теорії навчання і процесу навчання). Функціональний аспект аналізу передбачає вивчення взаємодії і ролі компонентів дидактичної теорії, виявлення їхніх функціональних особливостей, наявності чи відсутності мікро- і мак-розв'язків. Особливістю генетичного аспекту аналізу є вивчення історії виникнення, розвитку і перспектив модернізації компонентів теорії навчання.
Цілісність теорії визначається насамперед наявністю функціональних зв'язків між її компонентами. Тому важливо під час вивчення сутності основних категорій співвідносити знання про них із загальною моделлю процесу навчання. Це допоможе засвоювати дидактичні знання і як відносно самостійні, і як частини цілого, з розумінням суттєвих зв'язків і залежностей між ними.
Важливо також при визначенні зв'язків між компонентами дидактичної теорії враховувати процесуальну суть процесу навчання. Компоненти процесу навчання, на думку російського вченого Юрія Бабанського (1927-1987), мають відображати розвиток взаємодії педагогів і учнів від постановки і прийняття цілей до їх реалізації та конкретних результатів. Потрібно також зважати на те, що компоненти процесу навчання - його цілі, зміст, форми і методи навчання - не просто механічна послідовність, а своєрідна єдність у кожному конкретному циклі їх взаємодії.
Ураховуючи дослідження В. Бондаря, доцільно виокремити такі взаємозв'язки між компонентами дидактичної теорії:
1) цілі освіти (навчання) визначають основні завдання;
2) цілі і завдання навчання є вихідними при визначенні, уточненні, вдосконаленні змісту освіти, який водночас впливає на коригування завдань навчання;
3) структура змісту освіти, його особливості потребують подальшого вдосконалення структури і логічності процесу навчання, який за умови оптимального функціонування створює передумови для подальшої модернізації та оновлення змісту освіти; процес навчання вдосконалюється також під впливом цілей освіти та нових завдань навчання;
4) на зміст освіти й організацію процесу навчання істотно впливають принципи навчання, які є основою для вдосконалення методів навчання, що оновлюються у зв'язку з новими завданнями і модернізованим змістом освіти;
5) методи і форми організації навчання на певному етапі його розвитку вимагають удосконалення змісту, коригують постановку цілей і завдань освіти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи дидактики» автора Чайка В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1.4. Особливості структури теорії навчання“ на сторінці 1. Приємного читання.