Два сини
Казано в середу везти новобранцiв по обiдi. Сиджу я та дожидаю тiєї години, – коли вбiгає мiй Василько задиханий, блiдий i за ним два чоловiки в хату.
– Панiматко! Спорядiть обох: пан звелiв i Василя брати!
Я вiри не йму їм.
– Не буде сього! – таки на їх кажу. – Адже ж пан сам людина божа!
– Нi, мамо, – промовить Василь, – так воно дiйсне єсть, як вони тобi сказали!..
I всi мене вмовляють, а в мене серце наче замерло: i чую, що говорять, i бачу їх, а до серця нiщо менi не доходить.
Наступний розділ:
VI
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Два сини » автора Вовчок Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „V“ на сторінці 1. Приємного читання.