TextBook Дiти мої, дiти мої!
Пройшла в нас чутка – некрутчина сього року буде. Як я почула, наче мене холодом обняло. Поглянула на своїх парубкiв – що то за хорошi, за молодi, боже мiй добрий! Одного ранку – бодай такого нiхто не оглядав! – сказано менi, що на черзi Андрiйко у некрути…
Збираю останнє, споряджаю його… яково-то свою дитину на лихо, на бiду виряджать! Хто того не знає, нехай же мене спитає!.. А вiн-то на моїх очах уже прив’яв… Де той погляд молодецький, де усмiх веселий!
Чи менi ж те оповiдати, що не одная ненька стара хлопцевi серденько слiзьми в’ялила? Плакали i молодi очi за ним, за його гарною вродою! Любо вiн пiснi виспiвує, було, ясними зорями. Голос його по всьому селi розлягається. Отже, й виспiвав собi дiвчину любу та гарну. Лiтньої пори, тихими та теплими ночами, лежу, було, довго без сну, – думаю та горюю i чую, було, розмову їх тиху та любу… Сподiвалась я невiсточки, як ластiвочки, собi на втiху… Пiшла моя сподiванка слiдом за некрутами!..
V
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Два сини » автора Вовчок Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „IV“ на сторінці 1. Приємного читання.