Два сини
Виїжджали три тройки. Усе новобранцi. За ними рiд iде, проводжає. Сiла й я мiж своїми синами, їду. Шлях мигтить, гаї та поля на очi набiгають…
I так менi сталося, наче я дитина мала: не розумiю нiчого, не знаю, не пам’ятаю. Тiльки як гляну на дiтей, то страшно стане.
Приїхали до прийому, повели їх, а ми стоїмо, ждемо. Мене мов сон хилить, та будять мене – хто плачем, хто риданням. Перших вивели моїх… Господи, боже мiй! Ти ж у нас великий, ти ж милостивий! Лучче б я у землю поховала їх обох!..
Наступний розділ:
VII
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Два сини » автора Вовчок Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VI“ на сторінці 1. Приємного читання.