Розділ «Стаття 111. Відповідальність суб’єктів у сфері друкованих медіа»

1. Порушення суб’єктами у сфері друкованих медіа вимог законодавства, за які Національна рада має право застосовувати заходи реагування, поділяються на:

1) незначні;

2) значні;

3) грубі.

2. До незначних порушень відноситься:

1) порушення встановлених статтею 48 цього Закону вимог щодо зберігання примірників друкованих медіа;

2) неподання зареєстрованим суб’єктом у визначені цим Законом строки заяви про внесення змін до Реєстру чи порушення зареєстрованим суб’єктом строків внесення змін до Реєстру, які реєстрант відповідно до цього Закону самостійно вносить до Реєстру;

3) ненадання, порушення строків надання інформації за запитом Національної ради у випадках та з підстав, передбачених цим Законом;

4) порушення встановлених статтею 37 цього Закону вимог щодо повідомлення вихідних даних;

5) порушення встановлених Законом України "Про рекламу" вимог та обмежень щодо порядку поширення (розповсюдження) реклами та спонсорства.

3. До значних порушень відноситься:

1) поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками;

2) поширення пропаганди вживання наркотичних засобів, психотропних речовин;

3) поширення пропаганди жорстокого поводження з тваринами;

4) поширення інструкцій або порад щодо виготовлення, придбання або використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин;

5) поширення інформації, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створює позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті;

6) поширення інформації, що містить символіку комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";

7) поширення інформації, що принижує або зневажає державну мову;

8) поширення інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, крім спеціалізованих друкованих медіа, що призначені для дорослої аудиторії та мають обмеження на розповсюдження серед дітей; порушення вимог частини десятої статті 42 цього Закону щодо нерозголошення інформації про дитину без письмової згоди хоча б одного з батьків або інших законних представників дитини, за винятком випадків, якщо це здійснюється в найкращих інтересах дитини;