Розділ «Дмитро Павличко СОНЕТИ»

СОНЕТИ

ЛЬВІВСЬКІ СОНЕТИ

Не бійсь нічого, доки я з тобою,

Іди і правду людям говори!

Не жди ніколи слушної пори —

Твоя мовчанка може стать ганьбою!

Усе, що я тобі даю, бери

І певен будь — твій дух не вб'ють злобою,

Мене ніхто не пом'янув клятьбою,

Хоч я водила в тюрми й на костри.

Лиш забували боягузи кволі,

Що в сто раз гірший від вогню мій гнів,

Що мій проклін — страшніший від неволі.

Я — мати всіх, що згибли за свободу,

Я маю тисячі живих синів,

Я єсть Любов до рідного народу.

1955

Коли помер кривавий Торквемада,

Пішли по всій Іспанії ченці,