Після завершення концерту публіка ще довго бере автографи в Ореста Лютого. Він щедро пише щось у книжках, фотографується, перекидається репліками, коментує побажання.
Я полишаю концертну залу Українського дому, виходжу крізь службовий вхід і сідаю неподалік на лавці. З боку Майдану чути голосну музику. Здається, співає хор Верьовки. Йде генеральна репетиція параду до Дня Незалежності. Трохи згодом до мене підходить Марічка.
– Фотографуються ще?
– Еге ж! Черга, як до Майкла Джексона… – посміхається вона.
Якийсь час сидимо мовчки.
– Марічко, – нарешті кажу я, зібравшись з духом. – Маю до вас серйозну розмову. Ви готові приділити мені декілька хвилин?
– Так, готова…
– По-перше, Марічко, я вам дуже вдячний за ту величезну роботу, яку ви проробили, працюючи над нашим альманахом. Без вас цей проект був би неможливим, особливо зважаючи на те, що останній місяць я пролежав з інфарктом в лікарні.
– Дякую, але мені здається, ви трохи перебільшуєте.
– У жодному разі, бо знаю, що кажу. По-друге, я вам дякую за організацію сьогоднішнього концерту. Це тріумф для Ореста і його колективу. Ви бачили, який він щасливий?
– Так.
– Пам’ятаєте, тоді, 18-го лютого, на Майдані ми зустрілися і відправили вас до КМДА, а самі понесли покришки на передову? Ви були тоді така натхненна, розпашіла. Ми ще дорогою з хлопцями зійшлися на думці, що ви дуже красива, розумна і талановита. Якомусь чоловікові вельми поталанить опинитися з вами поруч!
– Дякую за комплімент, – шаріється вона.
– Ну і, нарешті, третє питання… Почну здалеку. Я вже немолода людина…
– Ніколи так не кажіть! Ви молодий і здоровий!
– Згоден, я підстаркуватий юнак із хворим серцем, хронічним панкреатитом, рефлюкс хворобою та невротичними синдромами, що супроводжуються приступами панічного страху…
– Щось не спостерігала…
– Я все це старанно приховував, а тепер кажу як є.
– Для чого?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей » автора Мухарський А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Замість епілогу“ на сторінці 1. Приємного читання.