Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб.
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Час простою з вини працівника не оплачується.
На період освоєння нового виробництва (продукції) роботодавець може здійснювати працівникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.
{Стаття 113 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 5938-11 від 27.05.88; Законами № 871-12 від 20.03.91, № 1356-XIV від 24.12.99, № 289-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2215-IX від 21.04.2022}
Навчальний коментар
Простій без вини працівника оплачують із розрахунку щонайменше двох третин тарифної ставки встановленого розряду або окладу. За небезпечної виробничої ситуації, описаної в статті, якщо вона виникла не з вини працівника, за ним зберігають середній заробіток. Простій з вини працівника не оплачують.
Працівник повідомляє про початок простою роботодавця або відповідальну особу, крім випадку простою всього підприємства чи структурного підрозділу. Для розрахунку окремо з’ясовують підставу, тривалість простою та обставини його виникнення.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кодекс законів про працю України з навчальним коментарем» автора Редакція Textbook на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 113. Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)“ на сторінці 1. Приємного читання.
