Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
{Кодекс доповнено статтею 102-1 згідно із Законом № 357/96-ВР від 10.09.96; текст статті 102-1 в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022}
Навчальний коментар
Сумісництво — оплачувана робота за трудовим договором у вільний від основної роботи час. Вона можлива у того самого чи іншого роботодавця, зокрема у фізичної особи. Заробітну плату нараховують за фактично виконану роботу за застосовною системою оплати.
Суміщення за статтею 105 стосується додаткових обов’язків, виконуваних поряд з основною роботою в межах тих самих трудових відносин. Для сумісництва істотне оформлення окремої роботи трудовим договором.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кодекс законів про працю України з навчальним коментарем» автора Редакція Textbook на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стаття 102-1. Оплата праці за сумісництвом“ на сторінці 1. Приємного читання.
