Тактовність, чуйність передбачають також здатність швидко й безпомилково визначати реакцію співрозмовників на наші висловлювання, вчинки й у потрібних випадках вибачитися за допущену помилку. Це не тільки не принизить гідність, а навпаки, виключно цінну людську рису - скромність.
Скромність
"Людина, яка говорить тільки про себе, тільки про себе й думає, - стверджує Д. Карне-гі. - А людина, яка думає тільки про себе, - безнадійно некультурна, якою би високоосвіченою вона не була".
Скромна людина ніколи не прагне показати себе кращою, розумнішою за інших, не підкреслює свою перевагу, свої якості, не вимагає для себе жодних привілеїв, особливих зручностей, послуг. Разом з тим, вона не повинна асоціюватися ні зі страхом, ні з соромливістю. Це абсолютно різні категорії. Часто скромні люди виявляються набагато активнішими в критичних ситуаціях, але при цьому відомо, що спіркою переконати в своїй правоті неможливо.
Карнегі пише: "Ви можете дати зрозуміти людині, що вона не має рації поглядом, інтонацією або жестом не менш красномовно, ніж словами, але якщо Ви говорите їй, що вона не має рації, то чи змусите Ви її тим самим погодитися з Вами? Ніколи! Бо Ви завдали прямого удару її інтелекту, її здоровому глузду, самолюбству і гідності. Це викличе у неї лише бажання завдати у відповідь удару, але не змінити свою думку. "Наводиться такий факт: під час свого перебування у Білому домі Теодор Рузвельт одного разу признався, що якби він був правий в сімдесяти п'яти випадках із ста, то не бажав би нічого кращого. "Якщо це був максимум того, на що міг сподіватися один з найвидатніших людей ХХ століття, що можна сказати про нас з Вами?" - запитує Карнегі і відповідає: "Якщо Ви можете бути упевнені в своїй правоті хоча б у п' ятдесяти п' яти випадках зі ста, то навіщо Вам говорити іншим, що вони не мають рації".
І дійсно, Вам, напевно доводилося бути свідком того, як хтось третій, що спостерігає за сперечальниками, що розбушувалися, може покласти край непорозумінню доброзичливим, тактовним зауваженням, намагаючись зрозуміти точку зору обох сторін.
Ніколи не слід починати із заяви "Я вам доведу ...". Це рівноцінно тому, вважають психологи, щоб сказати: "Я розумніший за Вас, я збираюся дещо Вам сказати й змусити Вас змінити свою думку". Це виклик. Це провокує Вашого співрозмовника внутрішній спротив і бажання битися з Вами перш ніж ви почали суперечку. Аби щось довести, треба зробити це так майстерно, щоб ніхто цього й не відчув.
Карнегі дотримувався золотого правила: "Людей треба вчити так, начебто Ви їх не повчаєте, і незнайомі речі подавати, як забуті". Спокій, дипломатичність, глибоке розуміння аргументації співрозмовника, добре продумана контраргументація, заснована на точних фактах, - ось вирішення суперечності між вимогами "хорошого тону" при дискусіях і твердості в обстоюванні своєї думки та інтересів.
Наразі майже повсюдно проголошується прагнення до спрощення багатьох умовностей, прийнятих загальносуспільним етикетом. Темпи сучасного життя, соціально-побутові умови, впливають на етикет. Тому багато з того, що було прийнятне ще на початку або в середині ХХ ст., може у ХХІ-ому. видатися абсурдним. Проте кращі традиції етикету, навіть видозмінившись за формою, продовжують жити. Невимушеність, природність, почуття міри, ввічливість, тактовність, а головне доброзичливість до людей - ось якості, які допоможуть в будь-яких життєвих ситуаціях, навіть якщо Ви не знайомі з якимось правилами загально-суспільногоо етикету, яких існує велика кількість.
Погляд
Це найбільш ефективний шлях передачі сугестивної енергії іншим людям. Спочатку він використовувався для придушення об' єкта впливу. З цією метою були розроблені методи виховання так званого "магнетичного погляду". Відомий "магнетизер" Т. Майнгард (1908) вважав це могутньою зброєю індивідуального й групового впливу. Для оволодіння таким поглядом була створена спеціальна методична система, що складається з серії цілеспрямованих вправ по зосередженню. "Чим більша ваша сила концентрації, тим сильніша привабливість".
Пізніше, коли з' явилася потреба в передачі людям позитивної енергії, подібні методики були лібералізовані й дотепер широко використовуються при діловому спілкуванні. Голос і мова
Ніщо так ефективно не переносить сугестивність від однієї людини до іншої, як голос і мова. За голосом люди поділяться на три категорії: "Одних можна слухати, інших не можна слухати, а третіх не можна не слухати". Саме ті, кого "не можна не слухати" досить легко передають іншим своєї позитивної енергії, а отже й свого реального іміджу. Це насамперед голос.
Голос, - це ми, наш вигляд і думки. Голос має такі властивості, як звучність і гучність, резонанс та тембр.
Якщо голос звучний - це свідчить про впевненість промовця в собі. Приглушений, а також ледь чутний голос говорить про зворотне. На шкалі звучності голосу міститься весь спектр упевненості людини, а отже, її образ для оточуючих. Враження від промовця залежить від якості голосового резонансу, тобто виявлення в голосі таких характеристик як сиплість, шипіння, "рокіт" тощо. Принижена особистість і підлегле становище в житті узгоджуються зі слабким резонансом. Владна натура, розвиваючи у своєму голосі металевий тембр, відрізняється сильним резонансом.
Тембр голосу - це його забарвлення. Воно надає голосу унікального звучання. Тому у світі немає двох голосів, що звучать однаково. За тембром люди добре розуміють, з якими намірами до них звертаються. Якщо голос звучить приємно, виразно, а гучність його відповідає умовам спілкування, то у співрозмовника створюється сприятливе враження від промовця й він прислухається до змісту його промови.
Оцінка голосу
Насамперед оцініть свій голос самі. Для цього приготуйте магнітофон, виберіть книгу, що сподобалася Вам, відкрийте її на будь-якій сторінці. Прочитайте на запис одну сторінку тексту, відтворіть його і оцініть свій голос за двома параметрами: "бажані риси" - небажані риси".
Чи сподобався Вам голос? Чи сподобається він Вашим співрозмовникам? Щоб правильно відповісти на друге запитання, треба опитати 7-8 колег по роботі. Для цього роздайте їм картки і попрохайте їх визначити наявність у Вас (на їхню думку) позитивних і негативних характеристик голосу. Висновки зробіть самі.
| 1. Приємне звучання | 1. Неприємне звучання |
| 2. Сила голосу | 2. Слабкість голосу |
| 3. Варіювання тональністю | 3. Монотонність |
| 4. Виразність звуків | 4. Змішування звуків |
| 5. Спокій | 5. Нервозність |
| 6. Почуття впевненості | 6. Непевність |
| 7. Розміреність | 7. Крикливість |
| 8. Дружелюбність | 8. Командирський тон |
| 9. Твердість | 9. Плаксивість |
| 10. Музикальність | 10. Гугнявість |
| 11. Співучасть | 11. Повчальність |
| 12. Плавність | 12. Різкість |
| 13. Дзюркіт | 13. Хрипота |
| 14. Досконалість дикції | 14. Вади в дикції |
| 15. Терплячість | 15. Примхливість |
Міміка й жести
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація праці менеджера» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Імідж менеджера“ на сторінці 4. Приємного читання.
