Культура управління. культура менеджера

Організація праці менеджера

Культура управління є складовою людської культури і формою використання загальнолюдських культурних надбань у сфері управління. За змістом це сукупність досягнень в організації і здійсненні процесу управління, організації управлінської праці, використанні техніки управління, а також вимог, які висуваються до систем управління і працівників, обумовлених нормами і принципами суспільної моралі, етики, естетики, права.

Культура управління як складова загальнолюдської культури має разом з тим особливості, які відрізняють її від усіх інших видів і форм культури. Їх можна проілюструвати на основі вимог, які висуваються до культури управління.

Показники оцінки рівня культури управління:

■ прагнення до розвитку (наявність тенденції до ускладнення змісту системи, зв'язків, продукції, зростання обсягів виробництва, реалізації товарів, послуг тощо);

■ динамізм (швидкість змін системи під впливом будь-яких факторів);

■ цілеспрямованість (здатність системи досягати цілей);

■ цілісність (наявність і використання системою властивостей, яких немає в складових системи), синергетичний ефект;

■ зв 'язність (наявність оптимальних технологічних, інформаційних, виробничих, торговельних та інших зв' язків);

■ відкритість (взаємодія системи з іншими і сприйняття зовнішньої інформації тощо). Однак на практиці оцінити культуру управління за згаданими вище загальносистемними

показниками досить складно через недостатнє опрацювання кількісних методів їх вимірювання. Тому рівень культури управління можна оцінити не за загальносистемними показниками, а користуючись відповідними показниками для окремих елементів системи. Сюди відносять показники, які характеризують дотримання системою і її складовими моральних, юридичних, економічних, організаційних, технологічних та естетичних норм.

Моральні норми регулюють поведінку людини в сфері моралі, всі відносини в суспільстві, у тому числі, управління. Дотримання моральних норм у процесі управління є важливим показником рівня його культури.

Юридичні норми управління містяться в державно-правових і організаційно-правових нормативних актах. Від імені народу державні органи встановлюють межі управління на кожному рівні, місце підприємства в системі суспільного виробництва, права і повноваження осіб у різних формах діяльності з управління. Рівень культури управління значною мірою залежить від ступеня розробки юридичних норм і використання їх у процесі управління.

Економічні норми встановлюють значення економічних показників, які мають бути досягнуті в процесі господарської (комерційної) діяльності. До них, наприклад, відносять фінансово-кредитні і вартісно-калькуляційні норми, норми рентабельності і взаємовідносин з бюджетом, економічного стимулювання тощо. Наявність економічних норм і ступень їх дотримання в процесі управління також характеризують культуру управління.

Організаційні норми встановлюють структуру організації, склад і порядок діяльності окремих підрозділів і осіб, а також їх взаємовідносини і взаємодію, правила внутрішнього розпорядку, послідовність і періодичність виконання різноманітних операцій та різних видів діяльності з управління. В процесі розробки та використання організаційних норм мають також бути чітко встановлені та зафіксовані обов'язки працівників, обсяг, напрями, періодичність і місця формування інформації, процеси її опрацювання та використання.

Технічні норми встановлюють пропорції між живою та неживою працею. Ґрунтуючись на наукових рекомендаціях, система управління застосовує норми оснащеності підрозділів підприємства, які виконують управлінські функції, відповідними технічними засобами.

Естетичні вимоги та норми поширюються як на технічні засоби та пристрої, які використовуються в процесі управління, так і на зовнішнє середовище.

На практиці розрізняють також реальну та еталонну культуру управління.

Реальна культура управління - це певний фактично досягнутий рівень розвитку управлінської діяльності в тій чи іншій галузі. Реальна культура розглядається як комплексна, узагальнююча характеристика управлінської праці, яка віддзеркалює його якісні риси та особливості.

Еталонна культура відображає найбільш високий, який можна досягти на даному етапі розвитку, рівень управління, тобто еталон його досконалості. Тут мається на увазі культура управління, яка ґрунтується на загальновизнаних у суспільстві вимогах до управлінських кадрів; нормах спілкування людей, у даному випадку управлінських та неуправлінських працівників; нормах права та естетики; на прогресивних науково обґрунтованих вимогах до організації управлінської праці, порядку здійснення функцій управління. В еталонних культурі втілені загальнозначущі потреби та інтереси.

З урахуванням цього про еталонну культуру говорять як про сукупність сучасних прогресивних вимог, які висуваються до менеджерів, способів та процесу їхнього праці, обумовлених принципами і нормами моралі, права, естетики організації та цілями здійснення управління. Еталонна культура представляється як ідеальний прообраз майбутньої реальної культури управління. Вона спрямована на досягнення управлінського ідеалу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація праці менеджера» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культура управління. культура менеджера“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ

  • Сутність, зміст, предмет, об'єкт та особливості управлінської праці

  • Специфічні особливості управлінської праці

  • Види та класифікація управлінської діяльності

  • Ролі менеджера

  • Вимоги до менеджерів

  • Мотиви до зайняття менеджерських посад

  • Розумові здібності

  • Ділові якості

  • Особистісні риси

  • Вимоги до здоров'я та способу життя

  • Вимоги до антикризового менеджера

  • СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ

  • Зміст і напрямки наукової організації праці

  • Складові основи наукової організації праці

  • Режим праці та відпочинку

  • Розподіл і кооперація праці

  • Професійна орієнтація та професійний добір (відбір) працівників

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ. РОЗПОДІЛ ТА КООПЕРАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ

  • Делегування як суб'єктивний фактор

  • Влада й повноваження

  • Основні види та принципи професійно-кваліфікаційного розподілу й кооперації управлінської праці

  • Нормативні акти, які регламентують організацію взаємодії і повноважень

  • Форма й зміст

  • Техніка і форми передачі розпоряджень

  • Організація командної роботи

  • Етичні проблеми лідерів творчих команд

  • Інтрапренерські (командні) структури

  • Подолання опору змінам

  • Найбільш принципові з існуючих розбіжностей

  • Заходи щодо формування політичної динаміки змін

  • ПЛАНУВАННЯ ОСОБИСТОЇ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА

  • Методи планування роботи менеджера

  • Вибір пріоритетних справ, принципи пріоритетності

  • Перспективні, річні, місячні та поточні (оперативні) плани

  • Раціональні методи та засоби планування і виконання управлінської роботи. Практичні поради менеджеру

  • НОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ. ОБЛІК ТА АНАЛІЗ РОБОЧОГО ЧАСУ

  • Особливості часу як ресурсу

  • Облік та аналіз робочого часу. Фотографія та самофотографія робочого дня

  • Раціональне використання часу менеджером

  • Як визначати і виправляти свої трудові навички

  • ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ МЕНЕДЖЕРА

  • Класифікація робочих місць

  • Організаційне оснащення робочих місць

  • Створення автоматизованих робочих місць (АРМ) менеджерів.

  • Забезпечення комфортних та безпечних умов праці

  • Раціоналізація режиму праці

  • Режим роботи й програми якості життя на виробництві

  • Документальне забезпечення праці менеджера

  • Документування та документальне забезпечення діяльності підприємства

  • Система документації та її класифікація

  • Документування управлінської діяльності в організації

  • Організація документообігу на підприємстві

  • Складання номенклатури та формування справ

  • Приймання, розгляд і реєстрація документів

  • Робота з вихідними документами

  • Організація контролю за виконанням документів

  • Робота з листами, пропозиціями, заявами та скаргами громадян

  • Організація проведення нарад, зборів, ділових переговорів

  • Класифікація ділових нарад та методика їх раціонального проведення

  • Підготовка і проведення ділових бесід та переговорів

  • Стратегія і тактика ведення переговорів

  • Ви можете стати об'єктом маніпуляцій

  • Управління потоком відвідувачів, техніка їх прийому

  • Основи взаємодії керівника й секретаря-референта

  • Перешкоди у спілкуванні. Рівні ділового спілкування

  • основних правил спілкування зі ЗМІ

  • Правила конструктивної критики під час мовного спілкування

  • правил-конструктивної критики

  • Етика службового спілкування

  • Інформаційне забезпечення праці менеджера

  • Класифікація інформації

  • Використання інформації в основних функціях менеджменту

  • Постановка і реструктуризація управлінського обліку в організації

  • Раціоналізація, інтегрування й подальша автоматизація інформаційних потоків

  • Управлінські інформаційні системи

  • Побудова інформаційних систем

  • Інформаційна безпека об'єкта управління

  • Культура управління. культура менеджера
  • Роль культури менеджменту та її основні функції

  • Складові культури управління

  • Загальні положення та основні поняття корпоративної культури

  • Основні принципи й типи корпоративної культури

  • Фірмові стандарти як частина корпоративної культури

  • Типи спільної діяльності

  • Типи управління

  • Стадії розвитку корпоративної культури

  • Управлінська етика та її складові

  • Етичні цінності й місія організації

  • Ділова етика як вид професійної етики

  • Моральний клімат в організації

  • Імідж підприємства, імідж менеджера

  • Природа іміджу

  • Корпоративний імідж

  • Імідж менеджера

  • Основні поняття про етикет у роботі менеджера

  • Правила розмови

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ