Іноді керівник уже на самому початку "розбору польотів" недвозначно натякає про неминучість покарання. Нічого безглуздішого не придумаєш, тому що в такому випадку "підсудний" вибудовуватиме "лінію власного захисту", а не аналізувати проблему й слухати критику керівництва.
Правило сьоме: Ніколи не починайте критику з тези про необхідність покарання.
Можливо, аналіз проблеми приведе Вас до висновку, що підлеглий критики не заслуговує. Або вже в її процесі він запропонує такий вихід із ситуації, що надолужить його помилку або неправильні розрахунки.
Це правило тісно пов' язане з наступним восьмим правилом.
Правило восьме: Демонструйте розуміння як особистих проблем людини, так і професійної колізії. Покажіть, що критика є лише відправним пунктом на шляху спільного вирішення проблеми.
Підлеглий, звичайно, займає більш низьку сходинку у владній ієрархії й наділений набагато меншими повноваженнями, ніж Ви. Однак це не означає, що критика повинна бути заснована на почутті власної переваги боса. Спроби підкреслити свої переваги (інтелектуальні, емоційні, професійні) і статус на тлі невдачі співробітника є непедагогічними й неефективними. Хоча б тому, що відтепер співробітники, що потрапили "під роздачу", будуть розглядати будь-які ваші кроки й невдачі під мікроскопом, вишукуючи невідповідність амбіцій і професійних якостей. Звідси правило дев' яте.
Правило дев'яте: Не критикуйте зверху вниз. Ставтеся до людини, яку критикуєте, як до рівної особистості.
Правило десяте: Не критикуйте часто й багато. Якщо Ви помітили, що Ваші "розбори польотів" за участю конкретного підлеглого стають традицією, замисліться: чи не час Вам знайти кращого виконавця або переглянути свої погляди на деякі проблеми й підхід до критики.
Етика службового спілкування
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація праці менеджера» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „правил-конструктивної критики“ на сторінці 2. Приємного читання.
