Подолання опору змінам

Організація праці менеджера

Якщо йдеться про перевірені досвідом інших підприємств інновації системи автоматизації (наприклад, про БКР-системи) від відомих постачальників, на слуху різні історії. Наприклад, про випадки, коли досить було одного наказу - і персонал рапортував про ефективне функціонування певної системи X. В інших історіях успіху йдеться про зміну керівництва всієї організації або її окремих підрозділів, після чого запровадження системи X йде успішно. А є й такі історії, коли спроби виконати завдання по використанню системи Х за допомогою найсуворіших наказів і зміни керівництва ні до чого не приводять (хоча на іншому, схожому підприємстві ця система працює успішно).

В останньому випадку одна з причин невдачі, можливо, полягає в тому, що розв'язання поставленого завдання не можна знайти через об'єктивні причини. Просто система Х не може бути розв'язком через умови самого завдання. Якщо під умовами розуміти організацію, в якій запроваджуються зміни, то, як і в математиці, їх можна переформулювати, тобто зміни організацію.

Така ситуація означає, що завдання трансформується: потрібно не стільки запроваджувати інновацію, скільки змінювати організацію. А це вже трохи інша точка зору - і на масштаб завдання, і на рівень компетенції з управління проектом запровадження.

Зміни як дестабілізатор організаційної системи

Оскільки в будь-якій інновації об'єктом є діяльність співробітників, то одним з головних завдань при запровадженні - доведення до кожного співробітника цілей організації у вигляді його функціональних обов' язків, що можуть зазнати змін. Однак співробітники мають і свої власні цілі присутності в організації, що інколи не збігаються з доведеними до них зверху - це посилює конфлікт інтересів в оргструктурі. Ось чому накази бувають іноді неефективні.

Таке в буквальному і переносному значенні запровадження змін відображається - прямо або опосередковано - і на елементах організації, що мають іншу, не людську природу (сировина, технології, фінанси).

Усі ці фактори впливають як на склад елементів оргсистеми і їх зміст, так і на структуру елементів та характер зв' язків між ними.

Різноманітність проти самозбереження

З одного боку, принцип необхідної різноманітності дозволяє оргструктурі адаптуватися до широкого спектру зовнішніх впливів і внутрішніх збурень. Питання в тому, якою мірою вплив на систему-організацію при запровадженні змін/інновацій вкладається в діапазон припустимих змін оргструктури. Зрозуміло, кожна організація має власний набір припустимих змін за сукупністю змістовно-структурних аспектів. Ось чому в одній організації система X запроваджується, а в іншій (схожій) - ні. Може так статися, що в цій інший організації збурення, спричинені системою X, неприпустимі, а ті, що спричинені системою У, цілком прийнятні (навіть якщо система У деякою мірою поступається системі X).

З іншого боку, при виході змін за допустимі межі спрацьовує принцип самозбереження - і неправильно імплантована інновація відторгається.

Річ у тому, що інновації через технічні зміни та за допомогою інформаційних технологій дозволяють радикально удосконалити бізнес-процеси, що потребує докорінної перебудови оргструктури і управління та виробництва продукції/послуг, а це торкається інтересів багатьох людей.

Принцип же самозбереження є об'єктивною основою для стійкої структури системи. Він визначає декомпозицію головної мети на підцілі її елементів (для категорії "людина"), узгоджені з особистими цілями конкретних людей. Тому, в широкому розумінні, впровадження змін має відбуватися через управління змінами організації, і ці зміни повинні враховувати природу елементів організаційної системи. І в першу чергу - таку їх категорію, як "людина", тому що саме для людини і впроваджуються інновації.

Необхідність підтримки трансформації

Існують різні підходи до проведення змін в організації. На необхідність управління змінами звертали увагу давно (П. Друкер, І. Ансофф). Пропонувалися різні системи адміністративної підтримки змін, системи винагород і контролю, подолання індивідуального і групового опору змінам.

Людський фактор

Одним з найбільш універсальних підходів вважається підхід, запропонований Д. Недле-ром і заснований на розробленій ним же моделі конгруентності (погодженості) організаційної поведінки. Цікаво ознайомитися з принципами цього підходу, однак передусім варто звернути увагу на те, що ці принципи можуть бути не сприйняті через практичні розбіжності в оцінці ролі і місця людського фактора на Заході й у нас в Україні. Коротко розглянемо найбільш принципові з існуючих розбіжностей.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація праці менеджера» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Подолання опору змінам“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ

  • Сутність, зміст, предмет, об'єкт та особливості управлінської праці

  • Специфічні особливості управлінської праці

  • Види та класифікація управлінської діяльності

  • Ролі менеджера

  • Вимоги до менеджерів

  • Мотиви до зайняття менеджерських посад

  • Розумові здібності

  • Ділові якості

  • Особистісні риси

  • Вимоги до здоров'я та способу життя

  • Вимоги до антикризового менеджера

  • СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ

  • Зміст і напрямки наукової організації праці

  • Складові основи наукової організації праці

  • Режим праці та відпочинку

  • Розподіл і кооперація праці

  • Професійна орієнтація та професійний добір (відбір) працівників

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ. РОЗПОДІЛ ТА КООПЕРАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ

  • Делегування як суб'єктивний фактор

  • Влада й повноваження

  • Основні види та принципи професійно-кваліфікаційного розподілу й кооперації управлінської праці

  • Нормативні акти, які регламентують організацію взаємодії і повноважень

  • Форма й зміст

  • Техніка і форми передачі розпоряджень

  • Організація командної роботи

  • Етичні проблеми лідерів творчих команд

  • Інтрапренерські (командні) структури

  • Подолання опору змінам
  • Найбільш принципові з існуючих розбіжностей

  • Заходи щодо формування політичної динаміки змін

  • ПЛАНУВАННЯ ОСОБИСТОЇ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА

  • Методи планування роботи менеджера

  • Вибір пріоритетних справ, принципи пріоритетності

  • Перспективні, річні, місячні та поточні (оперативні) плани

  • Раціональні методи та засоби планування і виконання управлінської роботи. Практичні поради менеджеру

  • НОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ. ОБЛІК ТА АНАЛІЗ РОБОЧОГО ЧАСУ

  • Особливості часу як ресурсу

  • Облік та аналіз робочого часу. Фотографія та самофотографія робочого дня

  • Раціональне використання часу менеджером

  • Як визначати і виправляти свої трудові навички

  • ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ МЕНЕДЖЕРА

  • Класифікація робочих місць

  • Організаційне оснащення робочих місць

  • Створення автоматизованих робочих місць (АРМ) менеджерів.

  • Забезпечення комфортних та безпечних умов праці

  • Раціоналізація режиму праці

  • Режим роботи й програми якості життя на виробництві

  • Документальне забезпечення праці менеджера

  • Документування та документальне забезпечення діяльності підприємства

  • Система документації та її класифікація

  • Документування управлінської діяльності в організації

  • Організація документообігу на підприємстві

  • Складання номенклатури та формування справ

  • Приймання, розгляд і реєстрація документів

  • Робота з вихідними документами

  • Організація контролю за виконанням документів

  • Робота з листами, пропозиціями, заявами та скаргами громадян

  • Організація проведення нарад, зборів, ділових переговорів

  • Класифікація ділових нарад та методика їх раціонального проведення

  • Підготовка і проведення ділових бесід та переговорів

  • Стратегія і тактика ведення переговорів

  • Ви можете стати об'єктом маніпуляцій

  • Управління потоком відвідувачів, техніка їх прийому

  • Основи взаємодії керівника й секретаря-референта

  • Перешкоди у спілкуванні. Рівні ділового спілкування

  • основних правил спілкування зі ЗМІ

  • Правила конструктивної критики під час мовного спілкування

  • правил-конструктивної критики

  • Етика службового спілкування

  • Інформаційне забезпечення праці менеджера

  • Класифікація інформації

  • Використання інформації в основних функціях менеджменту

  • Постановка і реструктуризація управлінського обліку в організації

  • Раціоналізація, інтегрування й подальша автоматизація інформаційних потоків

  • Управлінські інформаційні системи

  • Побудова інформаційних систем

  • Інформаційна безпека об'єкта управління

  • Культура управління. культура менеджера

  • Роль культури менеджменту та її основні функції

  • Складові культури управління

  • Загальні положення та основні поняття корпоративної культури

  • Основні принципи й типи корпоративної культури

  • Фірмові стандарти як частина корпоративної культури

  • Типи спільної діяльності

  • Типи управління

  • Стадії розвитку корпоративної культури

  • Управлінська етика та її складові

  • Етичні цінності й місія організації

  • Ділова етика як вид професійної етики

  • Моральний клімат в організації

  • Імідж підприємства, імідж менеджера

  • Природа іміджу

  • Корпоративний імідж

  • Імідж менеджера

  • Основні поняття про етикет у роботі менеджера

  • Правила розмови

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ