• 1. При читанні зверху вниз підціль повинна відповідати на запитання - "Що потрібно зробити для того, щоб реалізувати мету попереднього рівня?".
• 2. При читанні знизу вгору ціль більш високого рівня повинна відповідати на питання, для чого необхідна ціль безпосередньо під нею.
• 3. При читанні підцілей, необхідних для досягнення мети, слід уточнити, чи всі підцілі дійсно необхідні для її виконання, або які ще підцілі цього рівня можливо необхідні для її ефективного досягнення.
Крім того, корисно враховувати при побудові "дерева цілей" такі властивості:
• "змагальність цілей", у якій виражається уявлення про те, що досягнення однієї підцілі може ускладнювати досягнення іншої;
• "взаємопідтримка цілей", у якій виражається уявлення про те, що досягнення однієї підцілі сприяє досягненню іншої та допомагає розставляти пріоритети.
Найчастіше закінченого і правильно оформленого, з точки зору формальної логіки, "дерева цілей" побудувати не вдається у силу об'єктивної конфліктності між деякими цілями. Але у будь-якому випадку, його розробка дозволяє впорядкувати області діяльності організації, представити її у наочній формі і піддати осмисленню та аналізу. Аналіз системи цілей можна доповнити аналітичним дослідженням, коли цілі у "дереві цілей" експертами піддаються порівняльній оцінці за важливістю їх досягнення. Можливо визначення відносної важливості окремих заходів та їх внеску у досягнення цілей за рівнями і в цілому аж до реалізації місії підприємства.
3. Аналіз системи відповідальності за досягнення цілей і виконання дій, спрямованих на досягнення цілей. При цьому аналізується розподіл повноважень і відповідальності, яке дозволяє виявити повноту відповідності цілей, заходів і виконавців.
Необхідним компонентом системи цілей є система розподілу відповідальності за досягнення цих цілей. Зазвичай, система відповідальності аналізується за допомогою матриць розподілу відповідальності, яка дозволяє побачити:
• чи всі цілі і заходи, спрямовані на їх досягнення, мають відповідальних виконавців;
• чи достатньо виконавців закріплено за цілями і завданнями;
• чи існує система контролю виконання.
За необхідності розподіл відповідальності може бути описаний більш детально, із застосуванням більшої кількості параметрів, що характеризують різні функції, виконувані працівником. Можуть бути додані характеристики, що позначають інформаційні потоки із зазначенням виконання, узгодження, затвердження та контролю.
Наступним елементом організаційно-управлінського аналізу є аналіз організаційної структури організації.
Аналіз організаційної структури управління включає:
• графічне моделювання організаційної структури;
• виявлення первинних кількісних характеристик;
• визначення якісних характеристик з використанням експертних оцінок;
• оцінку відповідності організаційної структури системі цілей, технології, розмірами компанії, стану зовнішнього середовища.
Для чіткого уявлення про організаційну структуру слід дотримуватися кількох правил:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій» автора Назарчук Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організаційний інжиніринг“ на сторінці 3. Приємного читання.
