Методологія проектування системи менеджменту та управлінських процедур

Менеджмент організацій

На першому етапі використання методу здійснюється побудова "дерева цілей", згідно якого слід провести ранжування цілей організації шляхом поділу їх на цілі першого, другого і третього порядку. Форма побудови "дерева цілей" визначається логічною послідовністю дій під час його формування, тобто це побудова ланцюжків та ув'язування їх у структуру на підставі оцінок змістової несуперечності і повноти забезпечення одних цілей щодо інших.

Основне завдання у рамках ресурсного блоку цілей - це ув'язка цільових завдань, відображених у "дереві цілей", з ресурсним забезпеченням. Залежність рівня забезпеченості програми матеріальними ресурсами від наявності фінансових та доцільність розгляду залучення трудових ресурсів в організаційному блоці програми зводять завдання даного блоку до визначення напрямків формування і використання фінансових та інформаційних ресурсів.

На другому етапі проводиться експертний аналіз запропонованих варіантів організаційної структури з погляду організаційної забезпеченості досягнення кожної з цілей, дотримання принципу однорідності цілей, визначення зв'язків у керівництві, підпорядкування, кооперації підрозділів, виходячи із взаємозв'язків їхніх цілей.

На третьому етапі здійснюється складання карт прав і відповідальності за досягнення цілей як для окремих підрозділів, так і за комплексними міжфункціональними видами діяльності, у яких регламентується сфера відповідальності (продукція, ресурси, робоча сила, виробничі та управлінські процеси, інформація); конкретні результати, за досягнення яких закріплюється відповідальність; права, якими наділяється підрозділ для досягнення результатів.

За цим методом оптимальною вважається така організаційна структура управління, яка найкращим чином відповідає цілям підприємства і максимально сприяє їх досягненню. Недоліком цього підходу є суб'єктивізм розробки дерева цілей і висока трудомісткість.

Експертно-аналітичний метод полягає в обстеженні і аналітичному вивченні організації кваліфікованими фахівцями-експертами та досвідченими менеджерами-практиками, які і розробляють відповідну організаційну структуру управління. Як правило, цей метод застосовується у поєднанні з іншими (наприклад, аналогій і структуризації цілей) і має різноманітні форми реалізації:

• проведення діагностичного аналізу особливостей, проблем організації;

• виявлення вузьких місць у системі управління діючої організації або в організаціях, аналогічних новостворюваній, для того, щоб передбачити організаційне вирішення виявлених проблем у розроблю-вальній структурі управління;

• проведення експертних опитувань керівників та членів організації для виявлення і аналізу окремих характеристик побудови і функціонування апарату управління;

• обробка одержаних експертних оцінок статистико-математичними методами (рангової кореляції, факторного аналізу та ін.).

Особливе місце серед експертних методів відводиться розробці графічних і табличних моделей організаційних структур та процесів управління, що відображають рекомендації з їхньої найкращої організації. До таких моделей відносять, зокрема, маршрутну технологію виконання управлінських функцій або їхніх етапів, засновану на принципах наукової організації праці, а також на прогресивних методах і технічних засобах проведення управлінських робіт і регламентуючий порядок їхнього виконання. Цьому передує розробка варіантів організаційних рішень, спрямованих на усунення виявлених організаційних проблем у частині дублювання функцій, що відповідають науковим принципам і передовому досвіду організації управління, а також необхідному рівню кількісно-якісних критеріїв оцінки ефективності організаційних структур.

Для визначення і усунення паралелізму і дублювання функцій у кожній з підсистем управління можуть розроблятися маршрути проходження операційних потоків, документальна форма цих маршрутів може бути довільною, в залежності від складності системи управління (приклад фрагменту маршруту наведено в табл. 3.4).

Таблиця 3.4 - Фрагмент маршруту проходження операційного потоку підготовки заявок на постачання матеріалу А (умовне позначення)

Код точки маршрутуКороткий опис точки маршрутуКод виконавцяКод маршруту та точка контакту (за необхідністю)
....
145-099Звірка норм витрат матеріалу А на виготовлення2-233267-133 Нормувальники технологічного відділу 3145
145-100Погодження номенклатури замовлень2-233102-367 Виробничий відділ
145-101Розрахунок витрат матеріалу А на виготовлення програми по номенклатурі замовлень2-233
145-102Перевірка та візування розрахунків витрат матеріалу А2-230267-113 Технологічний відділ
145-103Оформлення заявки на поставку матеріалу А2-233
145-104Складання та погодження проекту договору на поставку матеріалу А2-233, 2230; 2-200387-410 Фінансовий відділ 435-251 Юридичний відділ
145-105Процедура укладання договору2-230, 2233387-410 Фінансовий відділ 435-251 Юридичний відділ

У таблиці 3.4 система кодування умовна, наприклад, перші три числа (або інша їх кількість в залежності від складності виробничого процесу) у колонці "Код точки маршруту" можуть формуватись за такою схемою: загальна функція виробництва (наприклад - виробництво) - підфункція забезпечення головної функції (наприклад - постачання матеріалів) - операція для реалізації підфункції (наприклад -підготовка заявок на постачання матеріалу певного виду). Останні три числа у коді цієї колонки можуть просто позначати точки на маршруті. Код виконавця може формуватись з позначення підрозділу системи управління, останні три числа можуть відображати ієрархію підпорядкування у підрозділі.

У процесі співставлення та узгодження маршрутів встановлюються і усуваються виявлені паралелізм та дублювання функцій та корегується, за необхідністю, структура підсистем управління та маршрутів.

Слід зауважити, що на практиці процедура маршрутизації може бути уніфікована, оскільки, незалежно, наприклад, від виду матеріалу маршрут буде практично однаковим.

Такий аналіз дає можливість виявити й усунути "вузькі місця" у матеріальних, енергетичних та інформаційних потоках підприємства, а також усунути ризики неповної, неточної інформації, дублювання інформації та функцій на підприємстві.

Отже, використовуючи експертно-аналітичний метод можна уникнути зайвих, повторюваних дій та визначити:

• як відбувається обмін матеріалами і інформацією між структурними елементами організації;

• недоліки у роботі організації;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій» автора Назарчук Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологія проектування системи менеджменту та управлінських процедур“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Системна модель менеджменту організації

  • Особливості системного та функціонального бачення організації

  • Характеристика основних підсистем менеджменту організації

  • Фінансова підсистема

  • Маркетингова підсистема

  • Інноваційна підсистема

  • Множинність підпорядкування результативності організації: проблеми узгодження пріоритетів та інтересів учасників діяльності

  • Рівні досконалості організації

  • Еволюція організації

  • Еволюційні погляди на процеси змін у діяльності організації

  • Значення змін у діяльності організації

  • Особливості менеджменту на основних етапах життєвого циклу організації. Життєвий цикл діяльності організації та стадії виникнення змін

  • Управління процесами змін. Використання системного підходу в управлінні в умовах змін

  • Організаційний механізм менеджменту організації

  • Системні правила менеджменту

  • Комплексний механізм управління: економічний, мотиваційний, організаційний, правовий

  • Нормативно-правова регламентація, підстави та порядок організації управління

  • Методологія проектування системи менеджменту та управлінських процедур
  • Проектування ієрархії та складу структурних одиниць

  • Діапазон керованості і фактори, що його визначають

  • Визначення рівня централізації та децентралізації управління

  • Організаційний інжиніринг

  • Інжиніринговий опис процесів в організації

  • Методологія організаційного інжинірингу

  • Умови інжинірингового підходу. Учасники процесу інжинірингу. загальні правила інжинірингу

  • Організаційний дизайн

  • Рівні та етапи організаційних змін

  • Об'єкти та компоненти організаційних перетворень

  • Модель розвитку внутрішнього потенціалу та конкурентного статусу підприємства

  • Управлінські моделі

  • Різновиди та комбінації моделей управління організаціями

  • "Алмазна модель" Г. Левітта

  • Управлінські технології

  • Керівництво в організації

  • Керівництво спільною діяльністю

  • Комунікативно-інформаційні аспекти розпорядчої діяльності

  • Людина як об'єкт управлінського службового контролю

  • Види помилок. Помилки контролю

  • Управління дисципліною

  • Ризикозахищеність організації

  • Сутність, суб'єкт та об'єкт управлінського ризику. Зовнішні та внутрішні фактори ризику

  • Класифікація та види ризиків

  • Методи кількісного та якісного оцінювання ризику

  • Концепція управління ризиком

  • Критерії ризикозахищеності організації

  • Управління ефективністю та результативністю менеджменту організації

  • Методи та інструменти інтенсифікації виробництва та розвитку підприємства

  • Цільові концепції управління ефективністю та розвитком організації

  • Діагностика якості менеджменту організації

  • Система показників оцінювання ефективності, результативності і якості менеджменту організації