• не існує єдиного правильного способу побудови та розвитку організації;
• основа успіху організації - формування якісного інформаційного обміну між складовими частинами організації та зовнішнім середовищем;
• прагнення до максимальної індивідуальної і групової відповідності;
• порядок народжується з хаосу;
• організація від початку має здатність до самооновлення;
• неспокій потрібний для створення нових форм і видів діяльності.
Рушійні сили організаційних змін існують як всередині, так і поза організацією. Зовнішні сили формуються в усіх секторах зовнішнього середовища (споживачі, конкуренти, технології, національна економіка, міжнародне оточення та ін.). Внутрішні рушійні сили змін виникають з діяльності самої організації та прийнятих у ній управлінських рішень (стратегії розвитку, вимоги працівників, профспілок, низькі показники продуктивності та ін.).
До об'єктів змін у організації відносяться:
• Структура організації. Змінюються внутрішня структура організації, зміст трудових процесів, процесів прийняття рішення, інформаційних систем. Структурні зміни - одна з найпоширеніших і видимих форм змін в організації. Це реальна необхідність, коли відбуваються значні зміни у цілях або стратегії. Змінюються характер і рівень ділової активності, правова структура, форма власності, джерела фінансування, характер операцій, відбуваються процеси злиття, поділу, створюються спільні підприємства або проекти.
• Цілі та завдання діяльності. Модифікація цілей необхідна навіть для найуспішніших організацій, хоча б тому, що поточні цілі вже досягнуті.
• Застосовувана технологія. Змінюються обладнання, сировина та матеріали, технологічні та інформаційні процеси.
• Організаційна культура. Змінюються цінності, традиції, неформальні відносини, мотиви і процеси, стиль керівництва. Найбільш поширений і дієвий інструмент зміни культури організації - навчання.
• Персонал. Змінюються керівництво і підлеглі, рівень їх компетентності, мотивація, поведінка і ефективність праці.
• Ефективність роботи організації. Змінюються фінансові, економічні та соціальні результати її діяльності, змінюється діловий престиж в очах громадськості і ділових кіл.
Вплив чинників на характер змін в окремих елементах внутрішнього середовища наведена у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Характеристика змін у внутрішніх складових організації
| 1 | 2 |
| 1. Незадовільне функціонування підприємства | Найбільш поширеною причиною необхідності змін в організації є невдачі у спробі застосування будь-яких інших методів зниження зростання витрат, підвищення продуктивності, розширення внутрішніх і зовнішніх ринків або залучення нових фінансових ресурсів. Як правило, перш за все, впроваджуються такі заходи, як зміни у складі та рівні кваліфікації працюючих, застосування більш досконалих методів управління та ін. |
| 2. Перевантаження вищого керівництва | Деяким підприємствам вдається функціонувати задовільно тільки ціною надмірного, виснажливого навантаження на декількох вищих керівників. Якщо очевидні заходи щодо зміни методів і процедур управління не дозволяють зменшити навантаження, не призводять до тривалого полегшення, то ефективним засобом вирішення цієї задачі стає перерозподіл прав і функцій, коригування та уточнення структури організації. |
| 3. Відсутність орієнтації на перспективу | Майбутній розвиток підприємства вимагає з боку вищих керівників усе більшої уваги до стратегічних завдань, незалежно від характеру підприємства і роду його діяльності. Однак, багато керівників вищого рангу продовжують основний час приділяти оперативним питанням, а їх рішення, які будуть мати вплив і у перспективі, ґрунтуються на екстраполяції поточних тенденцій на майбутнє. Вищий керівник (або їх група) повинен усвідомлювати, що його найважливіший обов'язок полягає у тому, щоб зробити підприємство здатним розробити і реалізувати стратегічну програму діяльності підприємства. · Забезпечення такої можливості майже завжди пов'язане з перетвореннями організаційних форм, а також з введенням нових або докорінно змінених процесів прийняття рішень. Система стратегічного управління повинна містити чітку ієрархію цілей та відповідних заходів, показників реалізації стратегії та стратегічних змін. |
| 4. Розбіжності з організаційних питань | Кожен досвідчений керівник вищого рангу знає, що стабільність в організаційній структурі підприємства, як правило, свідчить не стільки про внутрішню гармонію, скільки про успішне вирішення конфліктних ситуацій. Існуюча структура, яка б вона не була, створює перешкоди для ефективної роботи, ускладнює досягнення цілей деяких відділів чи підрозділів, недостатньо чітко висвітлює значення деяких функціональних ролей тощо. Коли виникають глибокі і стійкі розбіжності 3 приводу системи управління і особливо, коли вище керівництво має сумніви щодо оптимальної форми, єдиним виходом є ретельне вивчення структури з метою її удосконалення. |
| 5. Зростання масштабу діяльності | Навіть в умовах стійкого асортименту продукції, стабільних виробничих процесів і збуту при тривалому збільшенні розміру підприємства з'являється необхідність у значному структурному перетворенні. |
| 6. Диференціація портфеля діяльності | Розширення номенклатури продукції або послуг, вихід на різноманітні ринки, додаткове освоєння нових виробничих процесів потребують техніко-технологічних, виробничих, фінансових, маркетингових та інших змін в організації. |
| 7. Об'єднання господарюючих суб'єктів | Злиття двох або кількох підприємств, навіть однакових за характером, обов'язково вносить деякі зміни у систему управління. Проблеми збігу функцій, зайвого персоналу, плутанина у розподілі прав і відповідальності вимагають відповідних організаційних змін. |
| 8. Зміни у технологіях управління | Наукові досягнення у сфері управління починають все більше впливати на організаційні структури і процеси (прогресивні методи обробки інформації, дослідження операцій та планування, проектні та матричні форми побудови тощо). З'являються нові посади та функціональні підрозділи, змінюються процеси прийняття рішень. |
| 9. Вплив НТП | Вплив наукових і технічних змін на систему управління є найбільш поширеним аспектом організаційних змін. Швидкий розвиток галузевих досліджень, поширення управління проектами, зростаюча популярність матричних та проектних структур - все це свідчить про поширення впливу точних наук на підприємства та організації. |
Результат управління змінами, а отже і вигоди від їх проведення визначаються, перш за все, напрямами та метою їх реалізації. Зміни відображаються у загальній робочій атмосфері, умовах праці, рівні ротації персоналу, вони запроваджують чи модифікують певні стандарти діяльності, позначаються на перестановці кадрів, а отже, мають значення для безпосередніх виконавців, персоналу та компанії в цілому.
У таблиці 2.5 наведено значення та можливі вигоди від проведення організаційних змін за різними напрямами.
Вирішальну роль в ініціюванні та здійсненні змін відіграють керівники організацій, оскільки саме вони несуть відповідальність за розробку стратегії змін і планування заходів з їх здійснення. Ці люди мають володіти певними якостями, до яких належать:
1. Творче бачення. Керівники-перетворювачі створюють і пропагують своє бачення організації, тобто виражений у певній формі довгостроковий імідж компанії, або уявлення про те, чим компанія може і повинна стати. Бачення змушує співробітників відволіктися від сьогоденних проблем, приймати більш активну участь у діяльності організації, формувати спільні переконання і цінності, які є базисом для зміни організаційної культури.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій» автора Назарчук Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Значення змін у діяльності організації“ на сторінці 2. Приємного читання.
