Децентралізоване виробництво висуває підвищені вимоги до систем комунікацій і контролю, яких централізація, принаймні теоретично, дозволяє уникнути. Там, де необхідна координація роботи окремих об'єктів (наприклад, при розподілі за стадіями технологічного процесу), помилка в комунікаціях може мати катастрофічні наслідки. Але навіть коли виробничі об'єкти незалежні, відмовитися від централізованого контролю неможливо. Системи звітності рідко коли працюють ідеально. Крім того, не буває так, щоб локальне керівництво при управлінні цими системами не переслідувало свої власні устремління замість корпоративних цілей, щоб зберегти свою незалежність.
Наступним кроком при створенні виробничої системи буде проектування самого підприємства.
Державна чи приватна фірма-замовник робить замовлення на проектування підприємства спеціалізованою проектною організацією, що на основі (ТЕО), галузевих схем прогнозів і завдання на проектування розробляє проект обговореного підприємства.
У завданні на проектування підприємства, складеному замовником, вказується:
• район чи пункт будівництва (адреса);
• характеристика продукції і потужність виробництва з основних видів виробництва;
• основні джерела постачання виробництва сировиною, водою, паливом, електроенергією, газом;
• спеціалізація підприємства, виробниче і господарське кооперування;
• прогнозне розширення підприємства;
• райони споживання (збуту) готової продукції;
• варіанти проекту, що підлягають розробці;
• терміни будівництва, пропонований порядок його здійснення (черговість будівництва комплексу об'єктів);
• орієнтовані вимоги до конфігурації будинків основного виробництва і тип переробної системи;
• техніко-економічні показники (орієнтовні) майбутнього підприємства;
• орієнтовний розподіл капітальних вкладень за періодами будівництва;
• рішення муніципальних (місцевих) органів влади про дозвіл будівництва з вказівкою ділянки забудови;
• найменування і реквізити організації, що буде здійснювати будівництво.
У завданні на проектування в загальному вигляді вказується тип переробної системи і додаються принципові схеми функціонування виробничого процесу, що у процесі проектування конкретизуються, деталізуються та розраховуються.
У загальному випадку застосовують три види планових рішень: поопераційну чи функціональну схему, лінійну чи потокову схему і фіксоване (позиційне) планування [30]. У поопераційному (функціональному) плануванні виробничі ресурси групують за ознакою виконуваної роботи (процесу). Так, у механічному цеху всі токарні верстати групують на одній ділянці, свердлувальні - на іншій і т.д. На великих авторемонтних підприємствах можуть бути такі дільниці: дільниця ремонту і регулювання двигунів, дільниця кузовних робіт, дільниця ремонту передньої підвіски і т. д.
Таке планування звичайно використовується при дрібносерійному виробництві, коли окремі вироби чи робітники переходять з однієї дільниці на іншу в залежності від конкретних вимог і виду діяльності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Операційний менеджмент» автора Капінос Г. І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Критерії та методи розташування виробничих об'єктів“ на сторінці 3. Приємного читання.
