Типологія операційних систем

Операційний менеджмент

• 2) ОС має бути адаптивною, тобто мати властивість пристосовуватись до змін у зовнішньому середовищі;

• 3) ОС має бути ефективною, тобто мати високий рівень продуктивності при відносно низькому рівні витрат.

Віднесення конкретної переробної системи загалом до того чи іншого типу виробництва має умовний характер, тому що на кожному підприємстві і навіть в окремих цехах можна зустріти поєднання різних типів організації виробничих процесів.

Тип виробництва справляє вирішальний вплив на особливості організації виробничого процесу. Ці особливості передусім проявляються у формі перебігу виробничого процесу - безперервний (нафтопереробка, виплавка металу, скловаріння) чи перервний (процеси машинобудування та приладобудування); різні технології виробництва; у межах економічно доцільного використання автоматичного, напівавтоматичного і спеціального обладнання; складі устаткування та приладдя; організації робочих місць; складі та кваліфікації працівників; системі управління виробництвом.

Кожен тип виробництва характеризує певний рівень уніфікації і стандартизації виробу. Необхідність виготовлення продукту у великий кількості потребує максимального використання взаємозамінності та уніфікації деталей, щоб скоротити різного роду ручні роботи під час підготовки та складання виробу.

Залежно від типу виробництва значною мірою змінюється і технічний рівень застосовуваних технологічних процесів. Постійність номенклатури і великий обсяг випуску роблять економічно вигідним у масовому виробництві застосування автоматичних верстатів або спеціально налагоджених потокових ліній, використання спеціального оснащення; в одиничному виробництві все це є економічно невигідним.

Характерним для того чи іншого типу виробництва є принцип (метод) розташування верстатів і робочих місць. Чим ближче тип виробництва до масового, тим менша питома вага допоміжних робіт і часу налагодження. Заводи різних типів виробництва відрізняються величиною і структурою трудомісткості та собівартості однотипної продукції. Чим ближче тип виробництва до масового, тим нижча трудомісткість однотипних виробів.

Розглянемо характерні особливості одиничної та серійної переробних підсистем. Відмінними характеристиками переробних підсистем, які орієнтовані на разові проекти, є те, що кожна одиниця кінцевої продукції унікальна за конструкцією, за завданнями, що виконуються, розміщенням або якимось іншими важливими ознаками. Процес виробництва при тому має одиничний неповторний характер. На випуск кожної одиниці продукції витрачається відносно великий час: здебільшого декілька тижнів, місяців, а то й років (будівництво храму, написання книжки, виготовлення космічного апарата тощо). Усі ресурси виробничої системи в даний момент часу спрямовані на виготовлення одного або декількох продуктів.

Основні особливості переробної підсистеми одиничного типу (на прикладі машинобудівного виробництва) полягають в наступному. Програма заводу складається здебільшого з великої номенклатури виробів різного призначення, але більш або менш близьких за конструкторськими ознаками, причому випуск кожного виробу запланований в обмеженій кількості. Номенклатура продукції у програмі заводу нестабільна: вироби, які виготовляли в цьому році, можуть не повторюватися у наступному.

Нестабільність номенклатури, її різнотипність, обмеженість випуску зменшує можливість використання стандартизованих конструкторсько-технологічних рішень. Тут велика питома вага оригінальних і дуже мала кількість уніфікованих деталей.

Технологічні процеси обробки деталей і складання машин опрацьовуються укрупнено, поскільки затрати на детальне розроблення таких процесів економічно невигідні через те, що замовлення не повторюються. З цієї ж причини обмежується застосування спеціального оснащення, використовуються універсальні пристосування та універсальний обробний інструмент.

Основним документом, що регламентує технологічні процеси, є маршрутна карта, в якій перераховано тільки назви операцій, групи обладнання та укрупнені норми часу. Деталізація технологічних операцій здійснюється безпосередньо в цехах майстрами і цеховими технологами.

Укрупнений технологічний процес і застосування для його виконання універсального обладнання потребує використання в одиничному виробництві праці висококваліфікованих робітників. Вони повинні володіти широким колом різноманітних навиків для уміння самому зрозуміти роботу, підготувати інструмент, налагодити верстат. Такі умови праці робітників потребують постійної участі та нагляду з боку майстрів і диспетчерів.

Викладені обставини та особливо виконання робіт на універсальному обладнанні без спеціального оснащення, велика частка ручної праці спричиняють збільшення виробничого циклу виготовлення продукції. Функції календарного планування та оперативного регулювання виробничих процесів децентралізовані, передані з апарату заводоуправління безпосередньо у виробничі цехи.

Цехи заводів одиничного виробництва здебільшого складаються з дільниць, які організовані за технологічною однорідністю процесів. Наприклад, у механічних цехах створюють токарні, фрезерні, слюсарні дільниці та групи робочих місць. Підвищені матеріальні затрати (викликані великими допусками), значна трудомісткість робіт (ручна підгонка, доведення тощо) та висока кваліфікація робітників зумовлюють високу собівартість виготовленої продукції.

Серійний тип переробної підсистеми характеризується виготовленням доволі великої номенклатури виробів, хоча й обмеженішої, ніж в одиничному виробництві. Вироби протягом планового періоду випускають переважно серіями. Під серією розуміють деяку кількість конструктивно подібних виробів, що їх запускають у виробництво. Велико-серійний тип виробництва наближається за своєю характеристикою до масового, а дрібносерійний - до одиничного виробництва.

Прикладом великосерійних систем є виробництво устаткування, електронних приладів і хімічних продуктів тонкого органічного синтезу. У сфері обслуговування: програми з масових щеплень, автоматичні машинні мийки, механізоване збирання врожаю, поштовий сервіс і підприємства швидкого харчування. Застосування такого типу процесів у сфері послуг обмежене, тому що обслуговування має індивідуальний характер.

Прикладом дрібносерійних систем виробництва можуть бути комерційні поліграфічні фірми, компанії, що працюють у літакобудуванні.

Іншою ознакою серійного виробництва є повторення випуску виробів протягом одного або декількох років, що дає можливість закріпляти за деякими робочими місцями низку деталеоперацій та організовувати цей випуск більш-менш ритмічно.

Випуск виробів у відносно великій кількості сприяє значній уніфікації технологічних процесів, виготовленню стандартних або нормалізованих деталей, які входять у конструктивні ряди (серії), великими партіями. Порівняно великі розміри програми випуску однотипних виробів, стабільність конструкції, уніфікація деталей дають змогу використовувати для їх виготовлення спеціальне високопродуктивне обладнання, верстати (автомати, спеціальні оснащення та інструменти).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Операційний менеджмент» автора Капінос Г. І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типологія операційних систем“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту

  • Поняття операційного менеджменту та еволюція його розвитку

  • Цілі та завдання операційного менеджменту

  • Функції, методи і принципи операційного менеджменту

  • Розділ 2. Операційна стратегія

  • Сутність операційної стратегії

  • Операційні пріоритети

  • Робочі рамки операційної стратегії у виробництві

  • Формування стратегії виробництва товару

  • Особливості сфери послуг, що впливають на операційну стратегію

  • Розділ 3. Операційна система організації

  • Операційна система як об'єкт управління

  • Особливості операційних (виробничих) систем

  • Типологія операційних систем
  • Розділ 4. Операційна діяльність: ресурси, процеси та результати

  • Операційний (виробничий) процес організації, як основа функціонування та розвитку операційної системи

  • Основні принципи організації виробничих процесів

  • Організація виробничого процесу в просторі та часі

  • Організаційно-технічний рівень виробництва

  • Розділ 5. Управління процесом проектування операційної системи

  • Основні етапи процесу проектування продукту

  • Управління якістю при проектуванні виробу

  • Вартісний аналіз та його етапи

  • Проектування процесу виробництва продукції чи надання послуг

  • Критерії та методи розташування виробничих об'єктів

  • Організація виробничого та обслуговуючого процесів на підприємствах

  • Сучасні проблеми розвитку потокового виробництва

  • Особливості створення та експлуатації гнучких виробничих систем

  • Організація обслуговуючих підрозділів підприємства

  • Розділ 6. Управління поточним функціонуванням операційної системи

  • Зміст оперативного управління виробництвом

  • Організація диспетчеризації виробництва

  • Види систем оперативного управління виробництвом

  • Управління матеріально-технічним забезпеченням

  • "Витягуюча" та "виштовхуюча" системи оперативного управління

  • Системи управління запасами та їх основні види

  • Системи управління запасами при незалежному попиті

  • Управління запасами при залежному попиті

  • Управління трудовими процесами та нормування праці

  • Основні види норм праці

  • Нормативні матеріали для нормування праці

  • Загальна характеристика методів дослідження трудових процесів і затрат робочого часу

  • Розділ 7. Управління проектами

  • Планування проектів. Поопераційний перелік робіт

  • Методи сітьового планування: переваги та недоліки

  • Розділ 8. Основи менеджменту якості

  • Поняття, значення та фактори забезпечення якості товарів

  • Основні підходи щодо управління якістю

  • Поняття системи якості

  • Організаційно-методичні основи сучасних систем управління якістю

  • Основні засади концепції загального менеджменту якості

  • Розділ 9. Управління результативністю операційної діяльності

  • Показники результативності функціонування операційних систем

  • Моделювання процесу управління продуктивністю операційної системи

  • Бібліографічний список