Важливо на основі прогнозів своєчасно передбачати де, коли і у якій кількості будуть потрібні запасні частини, і, виходячи з цього, забезпечувати їх регулярне постачання. При цьому необхідно враховувати нерівномірність попиту протягом року навіть на одну й ту саму деталь, не говорячи вже про різні компоненти.
Коливання попиту на запасні частини утворюються під впливом економічних, технічних, сезонних, кліматичних чинників, прояв і силу впливу яких необхідно передбачати. План системи виявлення потреб у запасних частинах може бути поданий у вигляді рис. 8.1 [21].
План випуску запасних частин розробляють з урахуванням норм витрат, виявлених за даними попередніх років, а також корективів, які враховують кількість, структуру і вік парку устаткування, що перебуває в експлуатації, і який планується до випуску на найближчий рік. Якщо потреба в якійсь деталі сильно зростає в порівнянні з запланованою кількістю, то це свідчить або про помилку в розрахунку, або про якусь конструктивну недоробку: дані про це негайно передають виробникам для вжиття заходів. При плануванні враховуються, крім того, такі відомості:
Pис. 8.1. План системи виявлення потреби у запчастинах
• термін служби устаткування окремо по кожному року введення в експлуатацію;
• середній термін служби устаткування цього типу в країні;
• якість застосовуваних палива і мастил;
• кваліфікація персоналу, що обслуговує та експлуатує техніку;
• технічні можливості ремонтних підприємств і якість ремонту;
• перелік деталей і агрегатів, які найчастіше виходять з ладу;
• умови роботи.
Основний метод планування - короткостроковий (тримісячний). Крім того, тільки кількість, зазначена для першого місяця, є твердим замовленням, а для наступних - приблизним, що уточнюється за два-три тижні до настання певного місяця. Зазвичай обсяг замовлення змінюють на 1-5% у бік збільшення розрахованої кількості, щоб уникнути ризику відсутності потрібної деталі на складі.
Перспективне планування (прогнозування) ведуть на два-три роки вперед. Потреба в запчастинах може визначатися по-різному - у відсотках на одну машину, у вартісному вираженні або в натуральних одиницях (за групами деталей).
Проте слід зазначити, що кожна фірма в межах своєї маркетингової політики самостійно веде статистику витрат запчастин і встановлює норми їхніх витрат (зазвичай норми не для покупців, які експлуатують техніку, а для розрахунків відділу запчастин).
Витрати, пов'язані з роботою складів запчастин, становлять близько 18% сукупної вартості запчастин, що на них зберігаються. У цю суму входять утримання складу - 3%, страхування і податки - 1%, вантажно-розвантажувальні роботи й облік - 4%, втрати від пошкодження, та природного збитку, уцінки і повного старіння - 5%, процент на вкладений у запаси капітал - 5%.
Планування системи контролю за станом парку запасних частин
Контроль за станом парку запасних частин здійснюється шляхом аналізу руху деталей за обліковими картками запасних частин і аналізу техніко-економічних показників парку запасних частин і їх зміни.
Цілі контролю за станом парку запасних частин:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент сервісу» автора Сахно Є.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування потреби в запасних частинах“ на сторінці 1. Приємного читання.
