Основні показники виробничого процесу

Менеджмент сервісу

Основними показниками, що визначають організацію виробничого процесу ремонтного підприємства, є: виробнича програма, такт, цикл, фронт ремонту виробу і пропускна спроможність підприємства. Ці показники дозволяють обґрунтувати і обрати методи ремонту виробу [26].

Обсяг робіт ремонтного підприємства може мати різноманітну основну й додаткову продукцію, тому необхідно перерахувати програму в приведені або умовні ремонти, використовуючи відповідні коефіцієнти приведення.

Такт ремонту означає час, через який на підприємство повинен надійти або вийти з ремонту черговий виріб. Такт неоднаковий для робочих місць, виробничих ділянок і цехів. У зв'язку з цим розрізняють загальний такт виробничого процесу і окремі такти на робочих місцях, ділянках (цехах), які розраховують тільки для спеціалізованих підприємств.

Загальний такт ремонту

Так, при ремонті шатунно-поршневої групи пке = 4, 6, 8 і т.д. Тривалість виробничого циклу ремонту виробу характеризує досконалість організації виробничого процесу на проектованому підприємстві і означає тривалість перебування виробу в ремонті.

Тривалість циклу ремонту виробу найбільш точно визначається графічним шляхом, тобто побудовою лінійного графіка узгодження ремонтних робіт. Вихідні дані для побудови графіка: послідовний перелік робіт (операцій), що складають технологічний процес ремонту виробу, із зазначенням норм часу (трудомісткості) і розряду на кожну роботу (слід пам'ятати, що чим менший такт ремонту, тим більшим повинен бути деталізований технологічний процес на окремі ремонтні операції); загальний такт ремонту виробу.

Побудову лінійного графіка узгодження операцій ремонту виробу виконують у такій послідовності.

• 1. На аркуші накреслюють спеціальну форму, в яку, користуючись довідковими даними, заносять номери робочих місць, найменування операцій (робіт) відповідно до прийнятої технології ремонту машин, а також розряди робіт і їх трудомісткості.

• 2. Розрахункову кількість робітників на кожне робоче місце визначають за формулою:

3. Комплектують робочі місця в пости. Кількість робітників на кожну укрупнену операцію при розрахунку, зазвичай, не буде цілим. Тому при комплектуванні місць робітників підбирають за ознаками схожості виконуваних ними операцій, близьких за розрядом і з урахуванням найбільш повного навантаження (недовантаження допускається до 5%, а перевантаження - до 15%).

При формуванні робочих місць необхідно прагнути до одержання мінімальної їх кількості. Цього можна досягти збільшенням кількості виконавців на одному робочому місці до розумної межі, а також більш рівномірним розподілом різних видів робіт на змінах.

Кількість виконавців на одному робочому місці встановлюють з урахуванням характеру і зручності виконання роботи, маси і габаритів виробів. Наприклад, для розбирання та складання машини на одному робочому місці рекомендується мати 2...4 особи.

5. Трудомісткість робіт на кожному робочому місці встановлюють, виходячи з кількості виконавців на одному робочому місці, тобто:

8. Тривалість кожної операції в прийнятому масштабі відкладають на графіку у вигляді відрізка прямої, біля якого вказують номер робітника, що виконує цю роботу. Якщо на одному робочому місці кілька виконавців, тривалість виконуваної роботи зображують паралельними лініями, кількість яких дорівнює кількості виконавців. У разі недостатнього завантаження робітника на одному виді робіт і довантаження його іншим видом робіт, зв'язок між цими роботами на графіку показують вертикальною пунктирною лінією. Якщо організація виробництва передбачає декілька однакових робочих місць, то тривалість виконання робіт на першому робочому місці показують суцільною лінією, а на наступних - пунктирними.

Для зменшення тривалості циклу виробництва доцільно якомога більшу кількість робіт проводити паралельно з урахуванням технологічної можливості. Наприклад, ремонт вузлів і відновлення окремих деталей повинні починатися тільки після дефектації. Закінчення мийних робіт необхідно планувати на 1...2 годину пізніше розбиральних, а дефектацію - через 1...2 години після закінчення миття. Не можна починати складання двигуна і заднього моста, не закінчивши ремонту блока і корпуса заднього моста.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент сервісу» автора Сахно Є.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні показники виробничого процесу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ НАДАННЯ ПОСЛУГ ЯК СФЕРА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ЯК ГАЛУЗЬ НАУКОВИХ ЗНАНЬ

  • Місце сервісу в операційній системі підприємства

  • Класифікація і загальна характеристика послуг

  • ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ПОСЛУГ

  • Підприємництво і основні операції з надання послуг

  • Державне регулювання ринку послуг

  • ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВІСНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТЕХНІЧНО СКЛАДНИХ ТОВАРІВ

  • Принципи сучасного сервісу

  • Фірмовий сервіс

  • Життєвий цикл сервісних послуг

  • Етап швидкого зростання

  • СИСТЕМА І ВИДИ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ МАШИН

  • Якість і надійність машин

  • Несправності та відмови машин

  • Планово-попереджувальна система технічного обслуговування і ремонту машин

  • Діагностичні моделі, параметри і нормативи

  • Технологічні процеси ремонту машин

  • ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ РЕМОНТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Схеми організації і управління ремонтним виробництвом

  • Основні показники виробничого процесу
  • Сіткове планування при організації виробничого процесу

  • Основні параметри, що визначають організацію виробничого процесу спеціалізованого ремонтного підприємства

  • ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧИХ ДІЛЯНОК РЕМОНТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

  • Визначення площі ремонтного підприємства

  • Етапи організаційного становлення служби сервісу

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ РЕМОНТНОГО ГОСПОДАРСТВА ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

  • Сутність і структура автоматизованих систем управління виробництвом

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЛІЄНТІВ ЗАПАСНИМИ ЧАСТИНАМИ

  • Планування потреби в запасних частинах

  • Управління запасами за правилом "80-20", запропонованим В. Парето

  • ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ НАДАННЯ ПОБУТОВИХ ПОСЛУГ

  • Порядок оформлення і замовлення побутових послуг

  • Експертне оцінювання якості побутових послуг

  • Види експертизи побутових послуг

  • Порядок розрахунків за надані побутові послуги

  • Порядок оплати вартості побутових послуг. Визначення результативних показників діяльності підприємств сфери побутового обслуговування

  • ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ПОСЛУГ

  • Надання санаторно-курортних послуг

  • Технологія надання оздоровчих послуг, а також послуг фізичної культури і спорту

  • Організація і технологія надання туристичних послуг

  • Туристичне агентство

  • Сутність і особливості надання наукових і науково-технічних послуг

  • Особливості надання освітніх послуг

  • Форми і методи реалізації послуг у сфері культури

  • ТЕХНОЛОГІЯ НАДАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Організація і технологія надання комунальних послуг

  • Реалізація послуг у готельному господарстві

  • Основний технологічний процес виробництва готельних послуг

  • ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПОСЛУГ ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ І ЗВ'ЯЗКУ

  • Послуги водного (морського, річкового) транспорту

  • Державне регулювання транспортних послуг

  • Користування абонементною і поштовою скриньками

  • ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАТИВНИХ ПОСЛУГ

  • Основні види консалтингових послуг і особливості їх надання

  • ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ

  • Організація міжнародної торгівлі технологіями

  • Надання ноу-хау і технічного досвіду

  • СТАНДАРТИ ТА ЯКІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • Критерії якості роботи організації

  • Тенденції удосконалення сучасного технічного сервісу

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • ЛІТЕРАТУРА