Несправності та відмови машин

Менеджмент сервісу

Рис. 4.1. Графік закономірності зносу деталей у рухомих з'єднаннях

Графік закономірності зносу деталей у нерухомих з

Рис. 4.2. Графік закономірності зносу деталей у нерухомих з'єднаннях

О - А - ділянка обкатки (припрацювання) деталей. У період обкатки (h0) дещо швидко відбувається знос (τ0) деталі, при цьому шорсткість поверхні зменшується. А - Б - ділянка природного зношування, тобто період нормальної експлуатації τе. У цей період шорсткість поверхні практично залишається постійною величиною. Зноси на цій ділянці перебувають у допустимих межах. Після точки Б відбувається інтенсивне зношування, шорсткість поверхні різко збільшується, з'являється стук в з'єднаннях. Робота з'єднання повинна бути припинена, тому що може настати руйнація деталі (аварійний знос). У точці Б граничний знос, за нею - період інтенсивного зношування.

У нерухомих з'єднаннях внаслідок контактного тиску поверхневий шар металу деталей ущільнюється, поступово зменшується натяг, а потім переходить у зазор. Характер зносу деталі в цьому випадку показаний на рис. 4.2. О - А - ділянка природного зношування (ущільнення металу), тобто період нормальної експлуатації τе. У цей період натяг зберігається в допустимих межах. Після точки А натяг переходить у зазор (граничний знос), нерухоме з'єднання стає рухомим. Робота деталі (з'єднання) повинна бути припинена. Чим менше значення кута а похилої кривої, тим більший термін роботи деталі (з'єднання). Термін (час) роботи деталі визначають за формулою τг = hг / tgа.

Методи визначення зносу деталей: вимірювання за допомогою універсальних і спеціальних способів мікрометрування, профілографування, зважування, використання штучних баз і радіоактивних ізотопів, виявлення заліза в мастилі та ін. Останні три методи належать до непрямого визначення зносу деталей.

Метод мікрометричного вимірювання - один із найпростіших і найрозповсюдженіших прийомів визначення зносу. При цьому потрібний розмір деталі визначається вимірюванням за допомогою штангенциркулів, мікрометрів, індикаторних приладів до і після дослідження. За різницею розмірів роблять висновки про лінійний знос. Для визначення дуже малих зносів (наприклад, у прецизійних деталях: плунжерах, нагнітальних клапанах, золотниках гідравлічних систем та ін.) використовують профілографи.

Зважування широко застосовується для визначення зносу деталей у лабораторних умовах. Знос маси визначають за зміною маси зразка до і після дослідження. Цей метод не можна застосовувати, якщо головним зносом є пластична деформація поверхневих шарів матеріалу деталі.

Метод штучних баз, розроблений М. М. Хрущовим і Е. С. Берковичем, полягає в тому, що на поверхні тертя за допомогою спеціального інструмента вирізають лунку із заздалегідь заданим геометричним профілем. За зміною глибини лунки визначають величину лінійного зносу. Метод відзначається високою точністю, тому що дно вирізаної лунки є постійною базою для виміру.

Метод радіоактивних ізотопів заснований на вимірі кількості радіоактивної речовини в мастилі спеціальними лічильниками. За зміною кількості цієї речовини і роблять висновки про наростання зносу. Радіоактивну речовину (ізотопи вольфраму, сурми, кобальту і т.п.) вводять у деталь під час лиття, гальванічного нарощування, дифузійного насичення і т.п.

Успішно використовують для визначення зносу деталей двигуна та інших складальних одиниць метод хімічного аналізу відпрацьованого мастила. За кількістю заліза та інших продуктів зношування в мастилі роблять висновки про розмір зносу.

Перевага двох останніх методів у тому, що для визначення зносу немає потреби розбирати машини. Проте метод визначення кількості заліза в мастилі дає сумарний знос усіх сполучених деталей, а не кожної окремо.

Основними заходами щодо зменшення інтенсивності зношування є: своєчасне і якісне проведення операцій технічного обслуговування та ремонту; застосування паливно-мастильних матеріалів, зазначених у заводських інструкціях; добір механізаторів відповідної кваліфікації; нанесення на поверхню деталі твердих покриттів (гальванічним і електроіскровим нарощуванням, наплавленням, напіканням); зміцнення поверхонь деталі термохімічними способами, накатуванням (розкочуванням), наклепуванням (створення напружень стискання на поверхні деталі); ретельна механічна обробка (шліфування, полірування і т.п.).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент сервісу» автора Сахно Є.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Несправності та відмови машин“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ НАДАННЯ ПОСЛУГ ЯК СФЕРА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ЯК ГАЛУЗЬ НАУКОВИХ ЗНАНЬ

  • Місце сервісу в операційній системі підприємства

  • Класифікація і загальна характеристика послуг

  • ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ПОСЛУГ

  • Підприємництво і основні операції з надання послуг

  • Державне регулювання ринку послуг

  • ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВІСНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТЕХНІЧНО СКЛАДНИХ ТОВАРІВ

  • Принципи сучасного сервісу

  • Фірмовий сервіс

  • Життєвий цикл сервісних послуг

  • Етап швидкого зростання

  • СИСТЕМА І ВИДИ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ МАШИН

  • Якість і надійність машин

  • Несправності та відмови машин
  • Планово-попереджувальна система технічного обслуговування і ремонту машин

  • Діагностичні моделі, параметри і нормативи

  • Технологічні процеси ремонту машин

  • ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ РЕМОНТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Схеми організації і управління ремонтним виробництвом

  • Основні показники виробничого процесу

  • Сіткове планування при організації виробничого процесу

  • Основні параметри, що визначають організацію виробничого процесу спеціалізованого ремонтного підприємства

  • ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧИХ ДІЛЯНОК РЕМОНТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

  • Визначення площі ремонтного підприємства

  • Етапи організаційного становлення служби сервісу

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ РЕМОНТНОГО ГОСПОДАРСТВА ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

  • Сутність і структура автоматизованих систем управління виробництвом

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЛІЄНТІВ ЗАПАСНИМИ ЧАСТИНАМИ

  • Планування потреби в запасних частинах

  • Управління запасами за правилом "80-20", запропонованим В. Парето

  • ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ НАДАННЯ ПОБУТОВИХ ПОСЛУГ

  • Порядок оформлення і замовлення побутових послуг

  • Експертне оцінювання якості побутових послуг

  • Види експертизи побутових послуг

  • Порядок розрахунків за надані побутові послуги

  • Порядок оплати вартості побутових послуг. Визначення результативних показників діяльності підприємств сфери побутового обслуговування

  • ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ПОСЛУГ

  • Надання санаторно-курортних послуг

  • Технологія надання оздоровчих послуг, а також послуг фізичної культури і спорту

  • Організація і технологія надання туристичних послуг

  • Туристичне агентство

  • Сутність і особливості надання наукових і науково-технічних послуг

  • Особливості надання освітніх послуг

  • Форми і методи реалізації послуг у сфері культури

  • ТЕХНОЛОГІЯ НАДАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

  • Організація і технологія надання комунальних послуг

  • Реалізація послуг у готельному господарстві

  • Основний технологічний процес виробництва готельних послуг

  • ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПОСЛУГ ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ І ЗВ'ЯЗКУ

  • Послуги водного (морського, річкового) транспорту

  • Державне регулювання транспортних послуг

  • Користування абонементною і поштовою скриньками

  • ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАТИВНИХ ПОСЛУГ

  • Основні види консалтингових послуг і особливості їх надання

  • ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ

  • Організація міжнародної торгівлі технологіями

  • Надання ноу-хау і технічного досвіду

  • СТАНДАРТИ ТА ЯКІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ

  • Критерії якості роботи організації

  • Тенденції удосконалення сучасного технічного сервісу

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • ЛІТЕРАТУРА