Рис. 4.1. Графік закономірності зносу деталей у рухомих з'єднаннях
Рис. 4.2. Графік закономірності зносу деталей у нерухомих з'єднаннях
О - А - ділянка обкатки (припрацювання) деталей. У період обкатки (h0) дещо швидко відбувається знос (τ0) деталі, при цьому шорсткість поверхні зменшується. А - Б - ділянка природного зношування, тобто період нормальної експлуатації τе. У цей період шорсткість поверхні практично залишається постійною величиною. Зноси на цій ділянці перебувають у допустимих межах. Після точки Б відбувається інтенсивне зношування, шорсткість поверхні різко збільшується, з'являється стук в з'єднаннях. Робота з'єднання повинна бути припинена, тому що може настати руйнація деталі (аварійний знос). У точці Б граничний знос, за нею - період інтенсивного зношування.
У нерухомих з'єднаннях внаслідок контактного тиску поверхневий шар металу деталей ущільнюється, поступово зменшується натяг, а потім переходить у зазор. Характер зносу деталі в цьому випадку показаний на рис. 4.2. О - А - ділянка природного зношування (ущільнення металу), тобто період нормальної експлуатації τе. У цей період натяг зберігається в допустимих межах. Після точки А натяг переходить у зазор (граничний знос), нерухоме з'єднання стає рухомим. Робота деталі (з'єднання) повинна бути припинена. Чим менше значення кута а похилої кривої, тим більший термін роботи деталі (з'єднання). Термін (час) роботи деталі визначають за формулою τг = hг / tgа.
Методи визначення зносу деталей: вимірювання за допомогою універсальних і спеціальних способів мікрометрування, профілографування, зважування, використання штучних баз і радіоактивних ізотопів, виявлення заліза в мастилі та ін. Останні три методи належать до непрямого визначення зносу деталей.
Метод мікрометричного вимірювання - один із найпростіших і найрозповсюдженіших прийомів визначення зносу. При цьому потрібний розмір деталі визначається вимірюванням за допомогою штангенциркулів, мікрометрів, індикаторних приладів до і після дослідження. За різницею розмірів роблять висновки про лінійний знос. Для визначення дуже малих зносів (наприклад, у прецизійних деталях: плунжерах, нагнітальних клапанах, золотниках гідравлічних систем та ін.) використовують профілографи.
Зважування широко застосовується для визначення зносу деталей у лабораторних умовах. Знос маси визначають за зміною маси зразка до і після дослідження. Цей метод не можна застосовувати, якщо головним зносом є пластична деформація поверхневих шарів матеріалу деталі.
Метод штучних баз, розроблений М. М. Хрущовим і Е. С. Берковичем, полягає в тому, що на поверхні тертя за допомогою спеціального інструмента вирізають лунку із заздалегідь заданим геометричним профілем. За зміною глибини лунки визначають величину лінійного зносу. Метод відзначається високою точністю, тому що дно вирізаної лунки є постійною базою для виміру.
Метод радіоактивних ізотопів заснований на вимірі кількості радіоактивної речовини в мастилі спеціальними лічильниками. За зміною кількості цієї речовини і роблять висновки про наростання зносу. Радіоактивну речовину (ізотопи вольфраму, сурми, кобальту і т.п.) вводять у деталь під час лиття, гальванічного нарощування, дифузійного насичення і т.п.
Успішно використовують для визначення зносу деталей двигуна та інших складальних одиниць метод хімічного аналізу відпрацьованого мастила. За кількістю заліза та інших продуктів зношування в мастилі роблять висновки про розмір зносу.
Перевага двох останніх методів у тому, що для визначення зносу немає потреби розбирати машини. Проте метод визначення кількості заліза в мастилі дає сумарний знос усіх сполучених деталей, а не кожної окремо.
Основними заходами щодо зменшення інтенсивності зношування є: своєчасне і якісне проведення операцій технічного обслуговування та ремонту; застосування паливно-мастильних матеріалів, зазначених у заводських інструкціях; добір механізаторів відповідної кваліфікації; нанесення на поверхню деталі твердих покриттів (гальванічним і електроіскровим нарощуванням, наплавленням, напіканням); зміцнення поверхонь деталі термохімічними способами, накатуванням (розкочуванням), наклепуванням (створення напружень стискання на поверхні деталі); ретельна механічна обробка (шліфування, полірування і т.п.).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент сервісу» автора Сахно Є.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Несправності та відмови машин“ на сторінці 2. Приємного читання.
