• негативний підхід. При цьому підході виробник розглядає дефекти виробу, що проявилися, як випадково виниклі помилки. Сервіс розглядається не як діяльність, що підвищує споживчу вартість продукту, а, радше, як зайві витрати, які треба підтримувати якомога меншими;
• дослідницький підхід. В організаційному розумінні цей підхід багато в чому схожий на попередній. Але на відміну від нього акцент робиться на уважний збір і обробку інформації про дефекти продукції для поліпшення надалі її якості. Цей підхід більше спирається на з'ясування причини виникнення дефекту, ніж на ремонт самого виробу;
• сервіс як господарська діяльність. Сервіс може бути серйозним джерелом прибутку організації, особливо якщо продана велика кількість виробів і систем, що вже знаходяться в післягарантійному періоді. Будь-яке удосконалення продукту в напрямку надійності обмежує прибутки від сервісу. Але, з іншого боку, створює передумови для успіху в конкурентній боротьбі;
• сервіс - обов'язок постачальника. Сервіс повинен забезпечуватися тією ланкою каналу розподілу, що найбільш близька до споживача. Обов'язки виробника вичерпуються постачанням визначених запасних частин і допомогою в межах гарантійного терміну. Сервісна знижка є рішенням, яке дуже часто використовується організаціями, що дотримуються цього підходу;
• сервіс - обов'язок виробника. Цей підхід заснований на тому, що на виробі зазначена марка виробника і тільки він може забезпечити повний і якісний сервіс;
• обмежена відповідальність. Відповідно до цього підходу, виробник і постачальник мають обов'язки по технічному обслуговуванню до закінчення гарантійного періоду. Після цього сервіс здійснюється незалежними фірмами;
• сервіс - засіб у конкурентній боротьбі. Фірми, що дотримуються даного підходу, спрямовують зусилля на організацію зразкового сервісу, а також значну увагу приділяють спостереженню за виробом в експлуатації. Фахівці із сервісу зобов'язані періодично відвідувати споживачів незалежно від того, чи надійшов сигнал про виниклі проблеми. Окремі фірми використовують навіть безкоштовну заміну вузлів на більш сучасні, розроблені виробником після покупки відповідної машини. Ціль - справою переконати споживача, що в майбутньому при виникненні необхідності покупки нового виробу товарної гами відповідного виробника або постачальника, він не повинен взагалі замислюватися про якийсь інший вибір;
• ціль - оптимальна якість. При цьому підході увага спрямована на дослідження реальних потреб і умов споживачів і на пристосування до них техніко-експлуатаційних показників продукції. Сервіс розглядається як важливе джерело інформації про те, чому з'явилася несправність і що потрібно для удосконалення продукції, щоб у майбутньому цього не траплялося;
• соціально-економічний підхід. Неуважність виробника до проблем сервісу оцінюється споживачами як груба зневага їхніх інтересів. А проведення, наприклад, рекламної кампанії з акцентом на організацію і якість сервісу може створити враження про те, що сама продукція не дуже якісна. Звичайно шукають варіант, при якому на виробника (постачальника) накладається відповідальність за звільнення споживача від всяких турбот з приводу поводження виробу в експлуатації.
Життєвий цикл сервісних послуг
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент сервісу» автора Сахно Є.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фірмовий сервіс“ на сторінці 2. Приємного читання.
