Принципи делегування повноважень

Менеджмент

Делегування є засобом, за допомогою якого, керівник розподіляє серед співробітників ряд задач, які повинні бути виконані для досягнення цілей всієї організації. Якщо якась із задач не делегована іншій людині, керівник вимушений виконувати її сам. Це в багатьох випадках просто неможливо зробити так як час і здібності керівника обмежені. М. Фоллет, одна із класиків менеджменту відзначала, що сутність управління заключається в умінні виконання роботи підлеглими. Для здійснення якісного виконання делегування, необхідно додержуватися окремих принципів. Делегування повноважень базується на засадах: єдиноначальності; обмеження норм керівництва; закріпленої відповідальності; відповідності прав обов'язкам; звітності по відхиленням; передачі відповідальності за роботу на найнижчий рівень [15, с.321-324].

Принцип єдиноначальності полягає в тому, що працівник має отримувати повноваження лише від одного керівника і відповідати лише перед ним. Працівник, виконуючи доручену роботу, не має права звертатися до керівника вищого рангу, без дозволу свого безпосереднього начальника. В свою чергу керівник вищого рівня не може віддавати свої розпорядження працівнику, без його безпосереднього начальника.

Принцип обмеження норми керування означає якою кількістю працівників може безпосередньо управляти керівник. Науковими дослідженнями встановлено, що найкращою нормою є 7-10 підлеглих, хоча на вищих щаблях управління їх кількість коливається від 4 до 8, а на найнижчих рівнях від 8 до 15. У визнанні кількості осіб, які безпосередньо і ефективно контролюються керівником значну роль відіграє рівень управління, характер розв'язання завдань, кваліфікація підлеглих і здібності керівника. Якщо не дотримуватися норм управління на досить низькому рівні, то керівництво не буде спроможне виконувати обов'язки по координації і контролю, підвищувати мотивацію підлеглих.

Оптимальна кількість працівників, які безпосередньо підпорядковані одному керівнику визначається: організаторськими здібностями керівника; кваліфікацією працюючих; типом роботи; територіальним розміщенням; мотивацією працівників; важливістю роботи.

Принцип відповідності прав обов'язкам означає, що обсяг делегованих повноважень повинен відповідати обов'язкам. Дача завдання своєму підлеглому передбачає надання йому окремих повноважень, які б відповідали виданому завданню по використанню необхідних ресурсів. Керівники не надають достатніх прав своїм підлеглим з таких причин: недовіри в спроможності підлеглих, а роботу прийдеться виконувати самому; небажанням керівників відмовлятися від своїх прав; політичними моментами.

Принцип закріпленої відповідальності при делегуванні означає, що звільнити від відповідальності керівника може лише його начальник. Делегування - це процес розподілу відповідальності за підлеглими. Але делегування відповідальності підлеглому не знімає відповідальності з керівника.

Принцип передачі відповідальності за роботу на більш низький рівень управління свідчить про спроможність забезпечення його успішного виконання. Але цей принцип часто порушується з причин: природного небажання повернутися до звичайної роботи або виконувати більш значну роботу.

Принцип звітності за відхиленнями зобов'язує інформувати керівників про всі фактичні або очікувані зміни в досягненні поставлених цілей і завдань. Це означає, що підлеглий повинен інформувати свого керівника про всі відхилення від наміченого завдання.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент» автора Рульєв В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Принципи делегування повноважень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Основні поняття, сутність та види менеджменту

  • Цілі, задачі та види менеджменту

  • Предмет і методи в менеджменті

  • Особливості управління підприємствами

  • Розділ 2. Розвиток теорії практики менеджменту

  • Наукові школи менеджменту

  • Недоліки наукового управління

  • Недоліки адміністративного управління

  • Недоліки управління з позицій людських відносин

  • Сучасні тенденції розвитку менеджменту

  • Розділ 3. Методологічні основи менеджменту

  • Закон спеціалізації управління

  • Закон демократизації управління

  • Наукові принципи менеджменту

  • Розділ 4. Менеджмент як система

  • Особливості соціально-економічних систем

  • Організаційні структури управління

  • Проектування структур управління

  • Розділ 5. Система інформаційного забезпечення менеджменту

  • Рівні інформаційного забезпечення менеджменту і типи інформації

  • Технологія інформаційної діяльності

  • Розділ 6. Комунікації у менеджменті

  • Види і форми комунікацій

  • Удосконалення комунікацій

  • Розділ 7. Основи теорії прийняття управлінських рішень

  • Поняття управлінського рішення

  • Класифікація управлінських рішень

  • Прийняття рішень різними школами управління

  • Розділ 8. Методи обґрунтування управлінських рішень

  • Методи розробки і обґрунтування рішень

  • Механізм і техніка прийняття управлінських рішень

  • Розділ 9. Функції менеджменту

  • Регламентація функцій менеджменту

  • Розділ 10. Планування в організації

  • Місія організації і визначення її цілей

  • Особливості стратегічного планування

  • Реалізація стратегічних планів організації

  • Розділ 11. Організація як загальна функція менеджменту

  • Лінійні та штабні повноваження

  • Принципи побудови структури управління

  • Принципи делегування повноважень
  • Причини недостатнього делегування керівниками своїм підлеглим повноважень

  • Розділ 12. Мотивація у менеджменті

  • Ранні теорії мотивації

  • Сучасні теорії мотивації

  • Теорія мотивації Д.Мак Клеланда

  • Теорія очікування В. Врума

  • Теорія підкріплення В. Скіннера

  • Методи мотивації

  • Розділ 13. Контроль у системі менеджменту

  • Види контролю

  • Головні системи контролю

  • Процес та етапи контролю

  • Управління за відхиленнями

  • Розділ 14. Стратегічний менеджмент

  • Поняття і суть стратегічного менеджменту

  • Процес стратегічного менеджменту

  • Стратегічне управління підприємством

  • Розділ 15. Операційний менеджмент у системі управління підприємством

  • Формування операційної стратегії

  • Створення виробничих систем

  • Управління операціями

  • Розділ 16. Влада і лідерство в менеджменті

  • Характеристика форм і типів влади

  • Сутність лідерства і його основні типи

  • Формування ефективного стилю лідерства

  • Розділ 17. Управління конфліктами, змінами і стресами

  • Функції конфліктів і форми їх розв'язування

  • Управління змінами

  • Управління стресами

  • Розділ 18. Ефективність менеджменту організації

  • Чинники, які впливають на ефективність управління

  • Термінологічний словник

  • Основна використана література