• 1. Вибір принципів (ознак) сегментації залежить від якості і повноти інформації, яка міститься в кон'юнктурних оглядах і прогнозах.
• 2. В процесі виділення сегментів фірма може складати карти (матриці) споживачів. Споживацькі матриці будуються в основному з урахуванням потреб покупців, мотивів здійснення покупки, вимог, які покупці пред'являють до продукції (галузі або фірми).
• 3. Використання вибраних ознак сегментації буде успішним за умови виконання наступних правил сегментації:
– а) відмінності між сегментами мають бути істотними і чітко сформульованими;
– б) виділений сегмент має бути однорідним (споживачі, об'єднані сегментом, повинні мати спільні характеристики, що відрізняють їх від інших цільових груп);
– в) специфіка виділеного сегменту має бути такою, щоб на її основі фірма змогла сформувати певний маркетинговий комплекс;
– г) виділений сегмент повинен мати ринковий потенціал, щоб бути привабливим для фірми.
Фірми, які дотримуються цих правил сегментації, прагнуть застосовувати нові креативні методи досліджень споживачів, наприклад, метод побудови нейронних мереж, які дозволяють поглибити аналіз та моделювання поведінки споживача на ринку. Ідея створення проекту штучних нейронних мереж виникла внаслідок бажання штучно відтворити процеси мислення людського мозку. Як відомо, нервова система і мозок людини складаються з нейронів, сполучених між собою нервовими волокнами. Нейрон, що забезпечує можливість оброблення інформації, складається з основних зон: дендритів - відгалужень нервових клітин, що проводять нервовий імпульс до клітини, сома - тіла нейрона і аксона (інші назви аксона: неврит, нейрит) - відростка нервової клітини, по якому проходять нервові імпульси від клітин.
Дослідниками розроблено математичну модель біологічного нейрона, яку копіюють штучні нейронні мережі. За аналогією з біологічним нейроном, штучні нейронні мережі здатні сприймати та оцінювати вхідні значення певних імпульсів та передавати адекватні команди вихідному імпульсу. В маркетингу математична модель штучного нейрона застосовується для оцінки впливу певних маркетингових заходів на покупацькі рішення споживача, з тим, щоб спроектувати певну модель його поведінки [78].
Різновидом нейронних мереж є карти, що самоорганізуються, або самонавчаються (за англійською абревіатурою - SOM від "Self Organizing Maps"), використання яких запропоновано Т. Кохоненом [74]. В основі побудови "карт Кохонена" полягають принципи функціонування нейронних мереж, проте, на відміну від традиційних нейронних мереж, вищезгадані карти спрямовані лише на виявлення нейронів (подій, записів у вихідних даних), що мають близькі параметри за однією чи декількома ознаками, і не розв'язують задачі отримання залежності вихідних значень від вхідних. Основним завданням "карт Кохонена" є виокремлення у загальному обсязі вхідних даних кластерів чи сегментів, які мають подібні ознаки. Застосування карт Кохонена в маркетингових дослідженням дозволяє формалізувати процес якісного аналізу ринку і спростити візуалізацію результатів цього аналізу. Зазвичай фірми використовують "карти Кохонена" як достатньо ефективний інструмент поглибленого дослідження саме споживацького попиту за наступною процедурою:
• 1) вводиться низка вихідних значень: конфігурація мережі (двовимірна, тривимірна тощо), кількість нейронів у карті, початковий "радіус навчання" (відстань, на яку поширюється "збурення" від пересування нейрона-переможця), принципи вибору вихідних значень ваг нейронів тощо;
• 2) нейрони групуються за певними ознаками у областях (кластерах або сегментах): якщо значення ознаки для певного нейрона відрізняється від середнього значення цієї ознаки для визначеного кластера не більше, ніж на задану величину, то нейрон залучається у кластер. Коли значення ознаки нейрона набагато відрізняється від середніх значень усіх сформованих кластерів, то для нього створюється новий кластер;
• 3) для побудови "карт Кохонена" важливо, щоб кластери не перетиналися, інакше той самий нейрон буде віднесений до двох чи більше кластерів, що є логічною помилкою;
• 4) спочатку нейронна мережа за картами Кохонена має рівні відстані між нейронами (регулярна мережа). Надалі розраховуються відстань від кожного з нейронів до об'єкта (події, запису у вхідних даних) і визначається нейрон-переможець. тобто нейрон, який є найближчим до об'єкта. Потім нейрон-переможець "підтягується" до об'єкта, одночасно підтягуючи за собою сусідні нейрони.
За результатами багаторазового повторення описаної процедури нейронна мережа набуває конфігурації, що є максимально близькою до конфігурації вихідних даних. Власне, "карти Кохонена" є проекцією просторового розташування певного кластеру на відповідній вісі, тобто представляються дані кластерів у графічному вигляді з метою управління змінами їх ринкової позиції. Розглянутий метод має широке й ефективне застосування у стратегічному маркетингу, перед усім БТР-маркетингу, першим етапом якого, як відзначалось раніше, є сегментування ринку на підставі ретельного креативного аналізу поведінки його споживачів (карти Кохонена дозволяють об'єднати споживачів у певні кластери за окремими ознаками, а візуалізація цього процесу спрощує аналіз ознак, що мають вирішальне значення).
Досягнення кінцевої мети сегментації (складання профілів виділених сегментів) є передумовою наступного етапу БТР-маркетингу - остаточного вибору фірмою певних секторів ринку як цільових ринків (сегментів) її маркетингової діяльності. Цільовий ринок - це той ринковий сектор, на який фірма орієнтує виробничо-маркетингову діяльність. На завершальному етапі БТР-маркетингу, коли розв'язується проблема позиціонування продукту на певному сегменті, фірма на основі описаних вище карт Кохонена може скласти профілі сегментів з подальшою їх формалізацією (наприклад, за допомогою "дерева рішень"). Формалізовані профілі сегментів призначені полегшити розробку відповідного інтегрованого маркетинг-міксу дія кожного цільового сегмента ринку.
Для того, щоб сформований в процесі сегментації ринок був вибраний як цільовий, він має відповідати наступним вимогам: мати достатній обсяг і бути привабливим для фірми; характеризуватися прийнятною конкурентною структурою; відповідати цілям і ресурсам фірми. Дані вимоги формуються фірмою в процесі маркетингової оцінки виділених сегментів (рис. 5.19).
Рис. 5.19. Схема маркетингової оцінки ринкових сегментів
Згідно рис. 5.19, оцінка привабливості виділених ринкових сегментів ґрунтується на:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування маркетингу» автора Овєчкіна О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стратегічне планування і БТР-маркетинг: проблеми сегментації цільового ринку“ на сторінці 2. Приємного читання.
