Відповідно до маркетингової системи взаємодій, створеної фірмою-інтегратором, має бути сформована також інтегрована модель управління її маркетинговою діяльністю - комплекс підсистем координації всіх видів підприємницької діяльності фірми, націленої на її найближчих контрагентів. У інтегрованій моделі управління маркетингом виділяють перш за все маркетинг-менеджмент - управлінську діяльність, пов'язану з інтенсифікацією маркетингу фірм. Роль маркетингу-менеджменту надзвичайна важлива в системі маркетингових взаємодій фірм, оскільки:
• o забезпечує знаходження оптимальної швидкості поєднання попиту і пропозиції, тобто такої швидкості, при якій поєднувалися б найвигідніші темпи появи ідей, втілення їх в товари, виробництво, розподіл і просування при мінімальних витратах на основі безперервного відстежування поведінки покупців, постачальників і конкурентів і механізму адаптації компанії до змінних чинників маркетингового середовища;
• o регулює швидкість ухвалення раціональних управлінських рішень, підвищує ефективність взаємодії всіх цілеполягаючих маркетингових дій фірми, і, отже, інтенсифікує досягнення необхідних рішень.
Окрім, маркетинг-менеджменту, концепція інтегрованої моделі управління маркетингом припускає розгляд маркетинг-логістики як важливішого інструменту прийняття фірмою раціональних маркетингових рішень (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Інтегрована модель управління маркетингом взаємодій
Рис. 3.2 дає підставу визначити, що саме інтеграція маркетингу, логістики і управління обумовлює підвищення ефективності маркетингових дій фірми і створює умови для організації конкурентоздатної системи її маркетинг-взаємодій. За термінологічним словником логістики, остання розуміється як наука про планування, контроль та управління транспортуванням, складуванням та ін. матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведення сировини та матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводської обробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів та вимог останнього, а також передачі, збереження та обробки відповідної інформації.
Вихідним пунктом для формування логістичних структур є орієнтація на матеріальні потоки, які взаємозв'язана проходять від постачальника через проміжні ланки (торгівля, збут) до кінцевого споживача; окремі логістичні функції децентралізуються і вирішуються автономно за умови задоволення загального критерію оптимізації з відповідною ефективністю.
Логістика сприяє підвищенню ефективності господарської, перед усім маркетингової, діяльності фірми, якщо:
• o управління логістичними операціями здійснюється в інтересах реалізації корпоративної стратегії компанії, спрямованої на забезпечення конкурентоздатності шляхом скорочення витрат і диференціювання послуг;
• o організація руху матеріальних потоків вдосконалюється таким чином, щоб забезпечити можливість контролю всіх функцій з виконання завдань, пов'язаних із закупівлею, транспортуванням, складуванням, зберіганням запасів і збутом під егідою єдиного комерційного підрозділу. Інакше кажучи, всі логістичні функції мають бути об'єднані під відповідним контролем централізованого й децентралізованого керівництва з урахуванням того, що ефективні рішення легше прийняти, якщо спеціальний підрозділ відповідає за всі тісно пов'язані між собою логістичні операції;
• o в ході вироблення корпоративної стратегії компанії встановлюється тісний взаємозв'язок між фірмою та її партнерами з господарської діяльності (брокерами, постачальниками, оптовими фірмами, споживачами й т. д.);
• o здійснюється координація діяльності внутрішніх підрозділів фірм (виробничих відділів, відділів продажів, закупівлі, маркетингу й т. д.). Досвід роботи провідних компаній підтверджує, що саме встановлення ними міцних зв'язків із зовнішніми й внутрішніми учасниками комерційних відносин, особливо налагодження відкритого й систематичного процесу обміну інформацією із прогнозування, плануванню й графікам поставок продукції й т. д. є однією з важливих умов збільшення прибутку.
Дослідниками вважається, що логістичні системи провідних промислових компаній розвинутих країн пройшли певні рівні свого розвитку [21; 52]. Для першого рівня розвитку логістики характерні такі основні риси:
• o підприємства працюють на основі виконання змінно-добових планових завдань;
• o сфера дії логістичної системи охоплює організацію зберігання та подальшого транспортування готової продукції, яка відсилається з підприємства;
• o роботу системи логістики оцінюють величиною частки витрат на транспортування та інші операції розподілу продукції в загальній сумі виторгу.
Для підприємств із логістичною системою другого рівня розвитку характерно:
• управління матеріальними потоками підприємства від останнього пункту виробничої лінії до кінцевого споживача;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування маркетингу» автора Овєчкіна О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні підсистеми інтегрованої моделі управління маркетингом взаємодій фірми“ на сторінці 1. Приємного читання.
