Плануючи певні маркетингові заходи в сфері комунікацій, фірми-виробники прагнуть досягти оптимального розподілу коштів на комунікаційні інструменти за наступними основними етапами:
• визначення потенційно можливої чисельності покупців, обсягу бюджету маркетингових комунікацій та його розподілу за певними інструментами просування продукції (послуг);
• визначення залежності чисельності залучених покупців від медіабюджету на просування продукції;
• оптимізація витрат на комунікаційні інструменти;
• розрахунок і порівняння витрат на одного залученого покупця для базового та оптимізованого варіантів.
Однією з проблем маркетингових досліджень в сфері комунікаційного субміксу маркетингу є розробка заходів щодо переведення виявлених прихованих потреб у потенційні, і надалі у реальні потреби споживачів. Фірми-виробники, застосовуючи різноманітні інструменти просування товарів, мають враховувати той факт, що із зростанням витрат на забезпечення поінформованості потенційних споживачів, ступінь їх обізнаності у товарах (послугах) досить інтенсивно зростає до певного рівня, і надалі дещо гальмується. Фірма має прийняти рішення щодо вибору такої частки потенційно можливих споживачів, поінформованість яких перетворить їх у реальних споживачів і забезпечить фірмі максимум вигоди. Отже, фірма має визначити оптимальне співвідношення між рівнем витрат на залучення споживачів і приростом доходу в результаті збільшення чисельності покупців (рис. 10.4).
Рис. 10.4. Визначення оптимального рівня витрат на просування товару на ринку
/=1-К) - кількість груп споживачів за станом споживчої готовності (розташування груп здійснене за рівнем їх поінформованості й готовності придбати товар); Ді - валовий доход, отриманий у результаті залучення і-тої групи споживачів; Ві - валові витрати на залучення споживачів, необхідні для одержання доходу Ді; С - лінія витрат на залучення покупців.
Умовою досягнення оптимального співвідношення між рівнем витрат на просування нового товару на ринок і приростом доходу є
На рис. 10.4 це споживачі груп 4 і 5, залучення яких є економічно доцільним (забезпечить максимальну вигоду).
Надалі фірма має з'ясувати необхідну суму, яку необхідно виділити на просування на ринок продукції, що визнана конкурентоспроможною:
де і - певний інструмент реалізації маркетингової стратегії, ]=1-ш; Сц - кошти, виділені на проведення і-го заходу.
Маючи на меті максимізацію прибутку, фірма прагне найбільш оптимально й ефективно використовувати кошти, виділені на реалізацію заходів свого комунікаційного субміксу маркетингу взаємодій. Фірма розраховує коефіцієнт відносної ефективності витрат на окремі комунікаційні заходи, що стосуються певного інструменту просування продукції (або їх комплексу) (Квідн) за формулою:
де Кеф - коефіцієнт відносної ефективності засобів просування, %; Кбюдж - частка елементу комплексу просування в загальному бюджеті просування, %.
Таким чином, оптимальний розподіл бюджету між заходами комплексу просування товарів з метою максимізації прибутку і сукупної ефективності маркетингової діяльності досягається у разі, коли для кожного з комунікаційних заходів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування маркетингу» автора Овєчкіна О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості планування нових форм просування товарів фірми. Спонсоринг. Продукт-плейсмент. Брендинг“ на сторінці 1. Приємного читання.
