• поширення контролю системи логістики на функції обслуговування замовників, обробки замовлень, зберігання готової продукції на підприємстві, управління запасами готової продукції, планування роботи логістичної системи, з обов'язковим застосуванням комп'ютерної обробки даних. Перетинання цілей маркетингових і логістичних систем дало науковцям підставу виділити маркетинг-логістику як компонент логістичних систем традиційного маркетингу. У такій трактовці під маркетинг-логістикою розумілась організація фізичного переміщення готової продукції від виробника до споживача (рис. 3.3).
Рис. 3.3. Основні компоненти логістичної системи традиційного маркетингу
Згідно рис. 3.3, маркетингова логістика у традиційному маркетингу складається з логістики транспорту і складування, об'єктами яких є потоки ресурсів і готової продукції. Управлінням розподілом готової продукції опікується маркетинг-логістика. З подальшим розвитком маркетингу пов'язане створення логістичних систем третього рівня, які:
• контролюють логістичні операції від закупівлі сировини до кінцевого обслуговування споживача продукції;
• містять додаткові логістичні системи: пошук і закупівлю сировини, привіз сировини на підприємство, управління запасами, виробниче планування, проектування логістичних систем, прогнозування збуту продукції;
• є спрямованими на підвищення продуктивності праці на підприємствах, а не на скорочення витрат;
• здійснюється на основі планування упереджених впливів. Формування таких систем безпосередньо базується на впровадженні фірмами концепції маркетингу-взаємодій, коли всі учасники логістично-маркетингової системи прагнуть досягти економічних компромісів за всіма питаннями (рис. 3.4).
Рис. 3.4. Основні підсистеми логістичного комплексу маркетингу-взаємодій
Згідно рис. 3.4, слід відмітити, що логістичні системи маркетингу-взаємодій фірм-продуцентів зі своїми ринковими партнерами повинні мати ширше тлумачення, включаючи транспортну логістику, логістику складування, виробничу логістику, логістику збуту, логістику постачання, комерційну логістику тощо. В межах логістичних систем другого і третього рівнів розвитку найбільш ефективно діє принцип досягнення економічних компромісів. Економічні компроміси - категорія, яку необхідно застосовувати в процесі ухвалення рішення з комплексу питань як логістичної, так і маркетингової діяльності.
На практиці ця категорія виражається в тому, що вимагає враховувати економічні інтереси всіх фірм - учасниць маркетингово-логістичного процесу, тобто, балансування витрат, доходів і прибутку фірм відбувається у двох аспектах: по-перше, з погляду впливу на повні витрати системи й, по-друге, за впливом на доходи всієї системи від збуту. Якщо різниця між доходами й витратами більше, ніж вона була раніше, результатом компромісу є поліпшення співвідношення "витрати-ефективність".
Отже, гармонізація інтересів учасників системи досягається шляхом порівняння якісних характеристик їхньої діяльності з урахуванням впливу на загальні результати. Проте, може застосовуватися певний кількісний показник оцінки ефективності інтегрованої маркетингово-логістичної системи взаємодій - показник прибутку на інвестований капітал (ПІК), що відображає відношення прибутку, отриманого від продажу товарів або послуг, до інвестованого капіталу.
Однак, сфера перетинання завдань маркетингу і логістики значно ширше, її характеристика може бути доповнена завдяки застосуванню поняття "якість сервісного обслуговування". Якість обслуговування в логістичних системах першого-другого рівнів визначається: швидкістю поставки; надійністю строків поставки; здатністю системи до раптового незадоволення попиту та ін., тобто завдяки організації маркетинг-логістики.
Якісне обслуговування в логістичній системі третього рівня характеризується прискореним транспортуванням та передачею замовлення, потужністю складських площ, можливостями виробництва і збуту, що передбачає організацію в системі маркетингу фірми виробничої, комерційної, закупівельної, розподільчої, складської та транспортної логістики.
Стан системи комерційної логістики впливає не лише на вибір каналів постачання ресурсів та каналів розподілу готової продукції, але значною мірою визначає технологічні особливості виробництва. Процес виробництва взаємодіє із системою логістики як у прямому, так і зворотному напрямах: управління виробничим процесом спрямоване насамперед на забезпечення ритмічної роботу із оптимальним часом виробничого циклу та мінімальним строком виконання замовлення.
Ці процеси асоціюються із вхідними й вихідними матеріальними потоками, управління якими покладене на комерційну, закупівельну, розподільчо-збутову, транспортну логістику та інші її види в межах маркетингової діяльності, тобто, формується самостійній напрям маркетингово-логістичної діяльності - маркетингова логістика, яка вимагає застосування логістичних принципів організації маркетингової діяльності та маркетингових принципів організації логістики фірм та дозволяє знайти оптимум (баланс) між максимально можливим рівнем забезпечення якості виробництва товарів та їх постачання споживачу, допродажним і післяпродажним обслуговуванням та мінімально необхідними для цього витратами матеріальних, людських, фінансових і інформаційних ресурсів.
Поєднуючись з маркетингом і менеджментом, логістика пронизує всі сфери діяльності компанії як у внутрішньому, так і в зовнішньому маркетинговому середовищі будь-якої фірми, прискорюючи створення інтегрованої моделі управління її маркетинговими взаємодіями. В той же час логістика стає найважливішою складовою самої інтегрованої моделі управління маркетингом взаємодій сучасних компаній.
Аналіз системи маркетингово-логістичних взаємодій фірми-інтегратора з основними економічними партнерами дозволяє зробити ряд зауважень:
• на сучасному ринку дійсно конкурують не окремі фірми (наприклад, виробники або посередники), а маркетингові системи, створені й керовані фірмами-інтеграторами (як правило, компаніями-виробниками);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування маркетингу» автора Овєчкіна О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні підсистеми інтегрованої моделі управління маркетингом взаємодій фірми“ на сторінці 2. Приємного читання.
