– збут конкретного товару вимагає додаткових зусиль щодо просування на ринку, обізнаності, послуг, але у незначному обсязі;
– ринок є вертикальним (тоді використовують по одному агенту на один-два сегменти).
• 3. Збут через незалежних збутових посередників доцільний за умов, коли:
– ринок розкиданий так, що обсяг збуту в кожній із географічних зон є недостатнім ні для утримання власних філій, ні для збутового агента з його обмеженим товарним асортиментом. Оптова фірма, яка займається широким асортиментом товарів, може створити загальний обсяг збуту, достатньо великий, щоб отримати прибуток при їх сумісному продажі;
– постає вимога щодо швидкості закупки та поставки, наприклад, стосовно товарів, необхідних для технічного обслуговування, ремонту і експлуатації;
– ринок цього товару горизонтальний;
– споживачі воліють закупляти товар дрібними, незручними партіями, оптове підприємство нерідко має можливість об'єднати різні дрібні замовлення;
– різниця між собівартістю виробника і ціною продажу занадто мала для утримання власних філій;
– товар продається такими партіями, що забезпечується економія на транспортних витратах у разі його придбання через посередника;
– виробник володіє не дуже значними коштами, яких вистачає лише для утримання нечисленної збутової організації, що здатна забезпечити збут продукції лише оптовому посереднику;
– товар стандартизований або відповідає загальноприйнятому сорту і для нього не вимагаються додаткові маркетингові заходи для його просування на ринку.
• 4. Використання змішаних каналів розподілу доцільний за умов, коли:
– в одних районах існує висока концентрація ринку, а в інших - споживачі розкидані, тоді в перших районах доцільно застосовувати методи прямого збуту, а в інших - послуги оптових посередників чи збутових агентів;
– для одних споживачів продається товар стандартної якості (збут через посередників), для інших - товар з модифікаціями та широким спектром послуг (прямий збут).
Фактори, що враховуються виробником товарів промислового призначення при підборі збутового агента:
• обсяг збуту має бути достатньо великим для збутового агента, щоб взяти на себе витрати на збут та забезпечити необхідний рівень якості збутової діяльності;
• зона дії - цей фактор стосується лише агента виробника, бо збутові агенти беруть на себе реалізацію всієї продукції незалежно від географічного розташування споживачів. Варто підбирати агента- виробника з врахуванням зон обслуговуваних територій, щоб найповніше охопити ринок;
• якість збутового персоналу – кваліфікація персоналу має бути високою, агенти повинні бути енергійними, в міру агресивними, умілими. Важливою є також наявність міцних ділових стосунків з підприємствами відповідної галузі (необхідно переконатись, чи є такі зв'язки і контакти до налагодження своїх відносин з агентом);
• асортимент товарів збутового агента - необхідно переконатись, що товари, якими займається агент, утворюють сприятливе середовище для власної продукції. Асортимент товарів збутового агента повинен складатись із подібних товарів (за типом і якістю), які продаються приблизно одним споживачам. Бажано, щоб ці товари користувались в галузі доброю репутацією.
Особливості й умови організації збуту товарів промислового призначення впливають на керування особистим продажем. Деякі з управлінських функцій спрощуються, інші здобувають особливе значення чи ускладнюються.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова політика розподілу» автора Сухорська У.Р. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗПОДІЛЕННЯ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ“ на сторінці 4. Приємного читання.
