Централізований і децентралізований підхід до держзамовлень

Маркетингова політика розподілу

Державне замовлення - це засіб прямого державного регулювання господарських зв'язків між державою-замовником і підприємством-виконавцем, спосіб реалізації суспільних і державних потреб, концентрації та ефективного витрачання державних ресурсів, форма співробітництва держави і підприємств під час вирішення стратегічних завдань особливої важливості.

У багатьох країнах Центрально-Східної Європи управління з питань державного замовлення працюють не безпосередньо над державними закупівлями, а над розробкою національної політики у сфері державного замовлення, організацією та проведенням тренінгів, розробкою законодавчих актів тощо. Це свідчить про суттєві зміни від часу, коли система державних закупівель була монополізована одним органом. Повноваження здійснення державних закупівель було передано сотням, а інколи тисячам державних відомств та установ. Багато країн регіону розглядають нову систему державного замовлення як елемент демократизації і не хочуть повторювати попередніх помилок. Вони намагаються швидко перейти від однієї системи до іншої.

Децентралізований підхід до державного замовлення, при якому організації, що є виконавцями замовлення за контрактом відповідно до чинного законодавства, відповідають за здійснення діяльності замовлення, широко застосовується як один з пріоритетних способів здійснення політики державних закупівель. Такий підхід протиставляють централізованому підходові, за яким одна урядова установа, що представляє колективні потреби міністерств та інших державних органів, здійснює функції замовлення. Основною перевагою децентралізованого підходу є те, що функції замовлення є ближчими до потреб кінцевого споживач і, ймовірно, економічно ефективнішими та краще придатними для просування розвитку приватного сектору, включаючи малий та середній бізнес, ніж функції централізованого підходу.

Ключовими аргументами, які зазвичай наводять для підтримки централізованої системи державного замовлення, в порівнянні з децентралізованою є такі:

• значне зниження цін на товари і послуги;

• кращі послуги за нижчу ціну;

• підвищена купівельна спроможність централізованої агенції;

• потреба в технічній стандартизації (наприклад, у сфері систем ГГ та програмного

• забезпечення), а також врегулювання і включення стандартів, що стосуються

• навколишнього середовища, в урядові замовлення;

• нефінансові вигоди, які включають більшу увагу до контрактного менеджменту та краще вирішення проблем (наприклад, помилкові пункти, нижчі специфікаційні послуги після збереження продажу);

• нижча вартість тренінгів для персоналу завдяки їх меншій кількості та центральному розташуванню;

• легше виконавче управління персоналом;

• заохочення прозорості таких положень, як ретельна реєстрація та звітування про контракти і транзакції замовлення, ефективний управлінський контроль, прозоріший та зрозуміліший процес аудиту.

Основними аргументами на підтримку децентралізованої системи державного замовлення, порівняно з централізованою є такі:

• зменшення стимулів для корупції (на противагу поширеному протекціонізму або фаворитизму за централізованої системи);

• краща відповідність товарів і послуг, що надаються, потребам кінцевих споживачів;

• зменшення можливостей припуститися помилок при здійсненні великих закупівель, що призводить до непотрібних надлишкових витрат;

• менший рівень бюрократії, тому що зменшуються часові межі і кількість паперів як для покупців, так і для компаній-постачальників;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова політика розподілу» автора Сухорська У.Р. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Централізований і децентралізований підхід до держзамовлень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ РОЗПОДІЛЕННЯ

  • Маркетингові інформаційні системи (МІС) та їх роль у політиці розподілення

  • Розвиток маркетингових технологій у політиці розподілення

  • Висновки до розділу 1

  • ТОВАРНИЙ РУХ І МЕХАНІЗМ ВИКОРИСТАННЯ КАНАЛІВ РОЗПОДІЛЕННЯ

  • Характеристика каналів товароруху

  • Оцінка діяльності посередників

  • РОЗПОДІЛЕННЯ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

  • Управління каналами розподілу товарів промислового призначення

  • Логістичні основи організації системи розподілення товарів промислового призначення

  • Транспортно-експедиційне обслуговування підприємства

  • Класифікація транспортно-експедиційних послуг

  • Висновки до розділу 3

  • ГУРТОВА І РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ В КАНАЛАХ РОЗПОДІЛУ

  • Маркетингові проблеми функціонування роздрібного підприємства в межах каналу розподілу

  • Висновки до розділу 4

  • ДЕРЖАВНА ЗАКУПІВЛЯ І ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ

  • Централізований і децентралізований підхід до держзамовлень
  • Методи прогнозування витрат на держзамовлення

  • Висновки до розділу 5

  • ВИБІР МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ І КАНАЛІВ РОЗПОДІЛУ

  • Типи систем розподілу

  • Висновки до розділу 6

  • ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО КАНАЛУ РОЗПОДІЛУ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

  • Методика оцінки ефективності функціонування каналу розподілу

  • Методичні підходи до оптимізації системи розподілу

  • Висновки до розділу 7

  • КОНКУРЕНЦІЯ В КАНАЛАХ РОЗПОДІЛУ

  • Показники рівня та інтенсивності конкуренції у системі розподілу

  • Співпраця та подолання конфліктів у каналах розподілу

  • Висновки до розділу 8

  • УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМ РУХОМ

  • Розподіл та управління матеріальними запасами

  • Запаси незавершеного виробництва

  • Транспортне забезпечення постачання

  • РОЗПОДІЛЕННЯ І МАРКЕТИНГОВА ЛОГІСТИКА

  • Сервісна складова маркетингової політики розподілення

  • Складська діяльність підприємства

  • Формування матеріальних запасів на складі

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ (ГЛОСАРІЙ)