Простудіювавши розділ 7 Ви будете:
• 1. Знати критерії вибору каналу розподілу та їх характеристику.
• 2. Здійснювати оцінку ефективності функціонування каналу розподілу.
• 3. Вміти оптимізувати системи розподілу.
Основні терміни і поняття теми:
Ефективність постачання. Ефективність стимулювання. Справедливість. Рентабельність. Прибуток. Забезпеченість збуту. Товарний запас. Модель. Цінова політика. Інтегральний показник якості.
Характеристика критеріїв вибору каналу розподілу
Вибір конкретних посередників, по суті, є першим складником процесу управління каналами розподілу. Як засвідчує практика, для пошуків потенційних дистриб'юторів найчастіше використовуються особисті візити в країну експорту для дослідження ринку, дані національних торгових палат, рекомендації партнерів, участь у виставках та ярмарках. При виборі посередників постає питання: "Які критерії необхідно враховувати керівництву підприємства, вибираючи посередника?". За Н. Палієм, таких критеріїв є вісім (табл. 7.1).
Якщо підприємство-виробник планує реалізовувати продукцію через власну торгову мережу роздрібних точок, то при організації торговельної мережі на території конкретного регіону необхідно враховувати критерії планового розвитку торгової мережі відповідного регіону. Організація роздрібної торгівельної мережі на території конкретного міста здійснюється на основі планових схем розвитку, розміщення та спеціалізації у складі єдиного Генерального плану соціально-економічного розвитку міста.
Таблиця 7.1
Критерії вибору торгових посередників за Н. Палієм
| Критерій | Зміст |
| Фінансове становище | Широкі фінансові можливості, стабільне фінансове середовище. Досвід у веденні справи у певній сфері бізнесу свідчать на користь потенційного посередника. |
| Організація та основні показники збуту | Наявність розгалуженої збутової мережі, високі темпи товарообігу с певною гарантією ефективного збуту продукції фірми. При цьому беруть до уваги чисельність зайнятих працівників, рівень компетенції у технічній та комерційній сферах діяльності, динаміку обсягу продажу за останні п'ять років. |
| Тип продукції, якою займається посередник | Наявність у посередника спеціального обладнання, персоналу, обізнаного щодо особливостей продукції, тощо. |
| Загальна кількість товарів різних фірм, які продає посередник | Якщо посередник працює з великою кількістю різних товарів і фірм, то перш ніж обрати цього посередника. Потрібно переконатися, що товарам нашого підприємства буде приділено достатньо уваги. |
| Репутація серед клієнтів | Посередник повинен мати гарну репутацію, тому що негативна репутація посередника може знизити репутацію і фірми виробника. |
| Охоплення ринку | У географічному розрізі варто уникати дублювання своєї збутової мережі та конфліктів між дилерами. У галузевому розрізі збутова мережа дилерів повинна охоплювати основні сегменти споживачів. Періодичність отримання замовлень - що рідше надходять замовлення, то менша ймовірність збереження своєї присутності на ринку. |
| Запаси та складські приміщення | Посередник повинен бути готовим підтримувати запаси на рівні, необхідному для регулярного постачання споживачів. Крім того, складські приміщення мають бути оснащені всім необхідним дій обробки вантажів. |
| Управління | Впевнене лідерство у своїй сфері завжди є гарантом успіху. Один з напрямів вивчення дилера - оцінка його агресивності на ринку. |
Основним показником організації роздрібної торговельної мережі є показник забезпеченості населення, регіону торговельною площею магазинів у розрахунку на 1000 жителів (м2/1000 осіб).
Згідно з Законом України “Про захист прав споживачів” кожний споживач має право на гарантований рівень торговельного обслуговування. Це означає, що йому повинна бути надана можливість придбати товари належної якості при належному рівні обслуговування торговельної мережі, яка відповідає всім вимогам щодо організації продажу товарів споживчого призначення. При цьому держава повинна гарантувати споживачам наявність відповідних об'єктів торговельної мережі у кількості, яка відповідає рівню соціальних нормативів, тобто показників мінімально необхідної забезпеченості населення торговельною мережею для організації продажу основних груп продовольчих та непродовольчих товарів повсякденного попиту. У табл. 7.2 наведені соціальні нормативи забезпеченості міського населення торговельною площею магазинів, які використовуються як показники розвитку роздрібної торговельної мережі на сьогодні та на перспективу.
Таблиця 7.2
Показники розвитку роздрібної торговельної мережі в містах України (м2 на 1000 осіб)
| Група товарів | 2000-2005 pp. | На перспективу |
| Продовольчі товари | 90,0 | 130,0 |
| Непродовольчі товари | 115,0 | 185,0 |
| В цілому | 205,0 | 315,0 |
Загальна потреба населення будь-якого міста у торговельній площі магазинів розраховується за формулою:
(7.1)
де S - загальна торговельна площа всіх магазинів, розміщених та функціонуючих на території міста, м2;
- показники розвитку роздрібної торговельної мережі в містах України (мінімальна забезпеченість населення міста торговельною площею магазинів), м2/1000 осіб;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова політика розподілу» автора Сухорська У.Р. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО КАНАЛУ РОЗПОДІЛУ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
