Сервісна складова маркетингової політики розподілення

Маркетингова політика розподілу

Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить низку виробничих ланок.

Місце виробничої логістики в структурі розподільчого ланцюга показане на рис. 10.3.

Місце виробничої логістики в структурі розподільчого ланцюга

Рис. 10.3. Місце виробничої логістики в структурі розподільчого ланцюга

На макрорівні внутрішньовиробнича логістика виступає центром управління, планування, координації та контролю всіх основних потоків, наявних на промисловому підприємстві: матеріальних, інформаційних та інших. Внутрішньовиробничі логістичні системи є низкою підсистем, що перебувають у стосунках і зв'язках одна з одною, утворюючи певну цілісність та єдність.

Завдання виробничої логістики полягає в організації управління матеріальними та інформаційними потоками, як всередині логістичної системи, так і в межах процесу виробництва.

Рівень успіху чи невдачі підприємства в розподільній діяльності залежить від того, наскільки воно вміло управляє контрольованими факторами і враховує вплив неконтрольованих факторів на систему розподілу.

На цей процес впливає значна кількість неконтрольованих факторів: споживчі смаки, переваги, купівельні звички, технологічні зміни, конкурентні впливи, потреби в інвестиціях, відповідні очікування прибутку, фінансові можливості підприємства, оцінка кваліфікаційних і управлінських якостей.

Для покращення розподільчої діяльності підприємство має визначити міру задоволення споживачів, вивчити тенденції в конкуренції, оцінити стосунки з державними відомствами, спостерігати за станом економіки і можливою нестачею матеріальних ресурсів, досліджувати динаміку постачання, збуту і надходження прибутків, налагоджувати ділові стосунки з постачальниками, посередниками та споживачами. Успіх підприємства залежить від того, наскільки ретельно аналізують ринок та від того, яку власне позицію зайняло підприємство щодо адаптування своєї розподільчої системи до зовнішнього середовища за умов одночасного використання своїх відмінних переваг. Для довготермінового успіху підприємство повинно постійно вишукувати нові реальні можливості, які відповідають загальному стратегічному плану.

Переважна кількість промислових підприємств намагаються встановити безпосередній зв'язок із структурами всіх рівнів товароруху для отримання достовірної і оперативної інформації про наявні матеріальні запаси, обсяги і умови продажу, рівні логістичних витрат та ін.

В умовах постійних коливань ринкового попиту недоцільно створювати та підтримувати великі запаси, але треба й не упустити жодного замовлення. Тому на перший план виступає гнучкість виробничих потужностей, які спроможні швидко реагувати на попит, що виник.

Раціональна організація і управління матеріальними потоками передбачають у виробничій сфері обов'язкове застосування логістичних принципів: однонаправленість, гнучкість, синхронізація, оптимізація, інтеграція потоків процесів. При цьому вирішуються всі питання, що пов'язані із:

• оперативним управлінням підприємством;

• своєчасною поставкою продукції;

• підвищенням ефективності виробництва.

Управління матеріальними потоками в межах логістичної системи підприємства здійснюються, як правило, двома основними способами, які спрямовані на забезпечення більш гнучкої координації дій підрозділів підприємства в досягненні цілей логістики. Вони визначаються як "тягнучі" і "виштовхуючі" системи.

"Тягнуча" система (pull system) пов'язана із відсутністю надлишкового запасу. Виробляється стільки, скільки потрібно для забезпечення замовлення споживача. За таких умов центральна система управління не втручається в обмін матеріальними потоками між різними дільницями підприємства, не встановлює для них поточних виробничих завдань (рисунок 10.4). Виробнича програма окремої технологічної ланки визначається розміром замовлення наступної ланки. Але при такому підході можуть виникнути втрати через незадоволений попит.

Система "точно в термін" використовує "тягнучий" принцип. Це операційна система, у якій обробка і рух невеликих партій матеріалів і виробів відбуваються точно в той момент, коли в них виникає необхідність. В ідеальному випадку розмір запасів на підприємстві, в середньому, постійний і добре вписується в організацію виробництва потоковими методами.

Не менш важливо, що система "точно в термін" сприяє росту якості кінцевої продукції, остільки брак в окремій технології веде до зупинки, зриву виробництва. Її впровадження вимагає різкого покращення всієї системи управління. Помилки в управлінні одразу і яскраво проявляються, а це значить, що причини необхідно виявити і усувати. Наявність істотних резервів, навпаки, дозволяє виявляти причини появи цих помилок. Ступінь ефективності системи залежить від того, наскільки підприємство в змозі досягти наступних цілей:

• виключити можливість появи збоїв та порушення процесу виробництва;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова політика розподілу» автора Сухорська У.Р. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сервісна складова маркетингової політики розподілення“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ РОЗПОДІЛЕННЯ

  • Маркетингові інформаційні системи (МІС) та їх роль у політиці розподілення

  • Розвиток маркетингових технологій у політиці розподілення

  • Висновки до розділу 1

  • ТОВАРНИЙ РУХ І МЕХАНІЗМ ВИКОРИСТАННЯ КАНАЛІВ РОЗПОДІЛЕННЯ

  • Характеристика каналів товароруху

  • Оцінка діяльності посередників

  • РОЗПОДІЛЕННЯ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

  • Управління каналами розподілу товарів промислового призначення

  • Логістичні основи організації системи розподілення товарів промислового призначення

  • Транспортно-експедиційне обслуговування підприємства

  • Класифікація транспортно-експедиційних послуг

  • Висновки до розділу 3

  • ГУРТОВА І РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ В КАНАЛАХ РОЗПОДІЛУ

  • Маркетингові проблеми функціонування роздрібного підприємства в межах каналу розподілу

  • Висновки до розділу 4

  • ДЕРЖАВНА ЗАКУПІВЛЯ І ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ

  • Централізований і децентралізований підхід до держзамовлень

  • Методи прогнозування витрат на держзамовлення

  • Висновки до розділу 5

  • ВИБІР МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ І КАНАЛІВ РОЗПОДІЛУ

  • Типи систем розподілу

  • Висновки до розділу 6

  • ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО КАНАЛУ РОЗПОДІЛУ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

  • Методика оцінки ефективності функціонування каналу розподілу

  • Методичні підходи до оптимізації системи розподілу

  • Висновки до розділу 7

  • КОНКУРЕНЦІЯ В КАНАЛАХ РОЗПОДІЛУ

  • Показники рівня та інтенсивності конкуренції у системі розподілу

  • Співпраця та подолання конфліктів у каналах розподілу

  • Висновки до розділу 8

  • УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМ РУХОМ

  • Розподіл та управління матеріальними запасами

  • Запаси незавершеного виробництва

  • Транспортне забезпечення постачання

  • РОЗПОДІЛЕННЯ І МАРКЕТИНГОВА ЛОГІСТИКА

  • Сервісна складова маркетингової політики розподілення
  • Складська діяльність підприємства

  • Формування матеріальних запасів на складі

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ (ГЛОСАРІЙ)