Сервісна складова маркетингової політики розподілення

Маркетингова політика розподілу

• 3. В сервісній економіці під поняттям "якість" розуміється здатність виробника встановити і постійно відслідковувати стосунки із споживачем з метою максимізації міри задоволення його потреб. В індустріальній економіці під якістю розуміють вміння підприємства "добре робити свою справу".

• 4. В сервісній економіці змінюється стиль менеджменту, відмінними рисами якого є гнучкість, швидкість прийняття рішень, мережна організація, свобода маневру і відкритість. В індустріальній економіці менеджмент має в значній ірі "механічний" характер, що визначається ієрархічністю структур і їх надмірною упорядкованістю.

• 5. Основна увага в сервісній економіці приділяється ефективності функціонування матеріально-сервісних систем, а в індустріальній - перетворенню сировини в готову продукцію.

В сервісній економіці головним фактором, що визначає успіх підприємства, є його здатність зрозуміти системи переваг клієнта, тенденції їх розвитку і найкраще задовольнити його запити. При цьому необхідно брати до уваги, що зміни потреб споживача змінюють і загальні підходи до формування стратегії логістики підприємства. Це, в першу чергу, визначається наступними положеннями.

• 1. Попит на послуги, а також на системи, до складу яких входять товари і послуги, можуть зростати незалежно від росту виробництва. Це пов'язано з тим, що функція використання товару приносить споживачеві більше задоволення, ніж сам факт володіння ним. Матеріальна продукція виступає всього лише як носій послуги.

• 2. Орієнтація на споживача передбачає грунтовне розуміння системи його цінностей, вміння з боку підприємства визначати наперед бажані для клієнта рішення. Підприємство виступає в ролі консультанта споживача.

• 3. Орієнтація на запити споживача означає, що працівники підприємства, контактуючи із споживачем, свої знання і досвід ставлять на службу останньому, пов'язуючи одночасно свої дії із реалізацією цілей свого підприємства.

• 4. Успіх в реалізації стратегії орієнтації на споживача залежить в значній мірі від досвіду і здібностей працівників підприємства. Базовим елементом цієї стратегії є організаційна гнучкість і ефективні системи мотивації.

В сучасних ринкових умовах закон росту концентрації виробництва діє, в основному, як закон росту обслуговуючих систем, що підтверджується об'єктивним відродженням сервісної ланки виробництва, збільшенням її потужності. Значно збільшилась пропускна спроможність транспортних комунікацій, систем зв'язку, каналів розвитку гуртових товарних ринків та ін. Вони все більше пов'язуються між собою, створюючи єдині логістичні мережі як на регіональному, так і національному, і міжнародному ринках.

Застосовуючи цей закон для окремих виробничих структур, відслідковуються тенденції концентрації і деконцентрації. Завдяки логістиці зникають перепони, що розділяють в технологічному відношенні виробничу і невиробничу сфери господарювання. Логістика створює технологічне об'єднання різних галузей, сферу виробництва і науку.

Розвиток великої промисловості на сьогодні визначається наявністю інфраструктур, що пов'язують всі сфери господарювання в єдиний технологічний ланцюг. Це визначається наступними моментами:

• виникненням безпосередньої технологічної взаємообумовленості і взаємодоповнюваності між окремими галузями і виробництвами на основі логістичного сервісу, що дозволяє зміцнити функціональну стійкість промислових підприємств;

• підвищенням ролі сервісу на стадіях допродажного і продажного супроводження і доповнення товару послугами;

• підвищенням ролі післяпродажного ринку у функціонуванні окремих систем;

• більш високою гнучкістю і автономністю виробничо-комерційних одиниць економіки.

Здатність підприємства адаптуватися до конкретних ринкових умов дозволяє стабілізувати своє положення на ринку і досягти росту виробництва і збуту продукції, тобто стійкості на основі "створення споживача" шляхом формування цілісної концепції логістичного сервісу.

Сутність промислової логістичної системи розкривається через певні закономірності та функціонування. До них належать принципи оптимальності промислової логістичної системи.

• 1. Орієнтація на ефективність міжгалузевих виробничих зв'язків. Міжгалузеві виробничі зв'язки суттєво впливають на структуру промислового комплексу. Оскільки вони за своїм значенням в розвитку окремих галузей не можуть бути рівнозначними, склад комплексу визначається галузями з найбільш тісними виробничими зв'язками, що безпосередньо впливають на його розвиток.

• 2. Єдність сировинних ресурсів та їх комплексне застосування - передбачає задоволення схожих, взаємодоповнюючих чи взаємозамінних потреб в кінцевій продукції промислового комплексу, наявність груп споріднених технологічних процесів і технологічних особливостей виробництва. Завдяки цьому в межах комплексу можуть бути найбільш вдало сплановані структурні зрушення у виробництві і споживанні готової продукції, забезпечене краще ув'язування галузей за потужностями, безперебійність матеріально-технічного постачання та ін.

• 3. Єдність цілей розвитку виробництва. Галузі об'єднуються в промисловий комплекс на грунті спільності таких цілей, як повне задоволення тих чи інших потреб споживачів, забезпечення всієї системи галузей матеріальними ресурсами та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова політика розподілу» автора Сухорська У.Р. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сервісна складова маркетингової політики розподілення“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ РОЗПОДІЛЕННЯ

  • Маркетингові інформаційні системи (МІС) та їх роль у політиці розподілення

  • Розвиток маркетингових технологій у політиці розподілення

  • Висновки до розділу 1

  • ТОВАРНИЙ РУХ І МЕХАНІЗМ ВИКОРИСТАННЯ КАНАЛІВ РОЗПОДІЛЕННЯ

  • Характеристика каналів товароруху

  • Оцінка діяльності посередників

  • РОЗПОДІЛЕННЯ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

  • Управління каналами розподілу товарів промислового призначення

  • Логістичні основи організації системи розподілення товарів промислового призначення

  • Транспортно-експедиційне обслуговування підприємства

  • Класифікація транспортно-експедиційних послуг

  • Висновки до розділу 3

  • ГУРТОВА І РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ В КАНАЛАХ РОЗПОДІЛУ

  • Маркетингові проблеми функціонування роздрібного підприємства в межах каналу розподілу

  • Висновки до розділу 4

  • ДЕРЖАВНА ЗАКУПІВЛЯ І ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ

  • Централізований і децентралізований підхід до держзамовлень

  • Методи прогнозування витрат на держзамовлення

  • Висновки до розділу 5

  • ВИБІР МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ І КАНАЛІВ РОЗПОДІЛУ

  • Типи систем розподілу

  • Висновки до розділу 6

  • ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО КАНАЛУ РОЗПОДІЛУ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

  • Методика оцінки ефективності функціонування каналу розподілу

  • Методичні підходи до оптимізації системи розподілу

  • Висновки до розділу 7

  • КОНКУРЕНЦІЯ В КАНАЛАХ РОЗПОДІЛУ

  • Показники рівня та інтенсивності конкуренції у системі розподілу

  • Співпраця та подолання конфліктів у каналах розподілу

  • Висновки до розділу 8

  • УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМ РУХОМ

  • Розподіл та управління матеріальними запасами

  • Запаси незавершеного виробництва

  • Транспортне забезпечення постачання

  • РОЗПОДІЛЕННЯ І МАРКЕТИНГОВА ЛОГІСТИКА

  • Сервісна складова маркетингової політики розподілення
  • Складська діяльність підприємства

  • Формування матеріальних запасів на складі

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ (ГЛОСАРІЙ)