Транспортне забезпечення постачання

Маркетингова політика розподілу

Загальна класифікація внутрішньовиробничих транспортних засобів наведена на рис. 9.5.

Класифікація внутрішньовиробничих транспортних систем

Рис. 9.5. Класифікація внутрішньовиробничих транспортних систем

До стаціонарних відносять транспортні засоби, за допомогою яких вантажі переміщаються в горизонтальному, вертикальному чи діагональному напрямах. Як правило, такі засоби споживають малу кількість енергії, відрізняються невеликими витратами на обслуговування і характеризуються високими показниками надійності і безпечності.

Все більше приділяється увага впровадженню внутрішньовиробничих транспортних засобів із дистанційним управлінням. Безлюдні транспортні системи відповідають потребам удосконалення логістичних функцій на виробництві: удосконалення технологій та формування центральної комп'ютерної мережі забезпечує економічність, велику гнучкість і високу віддачу виробництва.

В основі організації внутрішньовиробничого транспорту покладається встановлення маршрутів міжцехових перевезень. Основними видами маршрутів є маятниковий та кільцевий. До їх різновидів належать променевий та зонно-кільцевий маршрути перевезень. Схеми маршрутів перевезень наведені на рисунку 9.6.

Схеми маршрутів внутрішньовиробничих перевезень: а) маятниковий; б) променевий; в) кільцевий; г) зонно-кільцевий;

Рис. 9.6. Схеми маршрутів внутрішньовиробничих перевезень: а) маятниковий; б) променевий; в) кільцевий; г) зонно-кільцевий;

При маятниковій системі транспортний зв'язок між пунктами здійснюється за двома варіантами: в одному напряму з вантажем, в іншому - порожняком; в обох напрямах з вантажем.

Схема променевих маршрутів застосовується для доставки вантажів Ь одного пункту в декілька пунктів чи, навпаки, із декількох пунктів в один (доставка готової продукції із декількох цехів).

Схема кільцевих, зонно-кільцевих маршрутів забезпечує вантажне обслуговування декількох споживачів вантажів, розташованих в зоні цього кільця, за один рейс.

При розробці схем руху необхідно враховувати міжцехову кооперацію, можливість поєднання різних систем маршрутів з метою зменшення холостих пробігів.

Промислові підприємства, вирішуючи проблеми транспортування вантажів, за певних умов можуть довірити частину своїх функцій спеціалізованим транспортним підприємствам. Роблячи наголос на основній діяльності, виробник з метою підвищення її ефективності, погоджується оплачувати висококваліфіковані послуги сторонніх фірм. Привабливість транспортно-експедиційних послуг визначається тим, що утримувати кожному підприємству штат такої категорії працівників та відповідний парк транспортних засобів, що потребують спеціальних приміщень і ремонтної бази, невигідно.

Одним із показників процесу вантажоперевезень є вантажна одиниця.

Вантажна одиниця - деяка кількість вантажів, які завантажують, транспортують, розвантажують і зберігають як єдину масу.

Основні характеристики вантажної одиниці:

• розмір вантажної одиниці;

• здатність до збереження цілісності, а також початкової геометричної форми в процесі різноманітних логістичних операцій.

Згруповані разом декілька промислових упаковок є укрупненою вантажною одиницею. Вона призначена для підвищення ефективності і зручності вантажопереробки.

Промислова упаковка, а також укрупнена вантажна одиниця є головними об'єктами вантажопереробки в каналі розподілу. Вони визначаються, насамперед, міцністю, розмірами і масою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова політика розподілу» автора Сухорська У.Р. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Транспортне забезпечення постачання“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ РОЗПОДІЛЕННЯ

  • Маркетингові інформаційні системи (МІС) та їх роль у політиці розподілення

  • Розвиток маркетингових технологій у політиці розподілення

  • Висновки до розділу 1

  • ТОВАРНИЙ РУХ І МЕХАНІЗМ ВИКОРИСТАННЯ КАНАЛІВ РОЗПОДІЛЕННЯ

  • Характеристика каналів товароруху

  • Оцінка діяльності посередників

  • РОЗПОДІЛЕННЯ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

  • Управління каналами розподілу товарів промислового призначення

  • Логістичні основи організації системи розподілення товарів промислового призначення

  • Транспортно-експедиційне обслуговування підприємства

  • Класифікація транспортно-експедиційних послуг

  • Висновки до розділу 3

  • ГУРТОВА І РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ В КАНАЛАХ РОЗПОДІЛУ

  • Маркетингові проблеми функціонування роздрібного підприємства в межах каналу розподілу

  • Висновки до розділу 4

  • ДЕРЖАВНА ЗАКУПІВЛЯ І ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ

  • Централізований і децентралізований підхід до держзамовлень

  • Методи прогнозування витрат на держзамовлення

  • Висновки до розділу 5

  • ВИБІР МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ І КАНАЛІВ РОЗПОДІЛУ

  • Типи систем розподілу

  • Висновки до розділу 6

  • ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО КАНАЛУ РОЗПОДІЛУ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

  • Методика оцінки ефективності функціонування каналу розподілу

  • Методичні підходи до оптимізації системи розподілу

  • Висновки до розділу 7

  • КОНКУРЕНЦІЯ В КАНАЛАХ РОЗПОДІЛУ

  • Показники рівня та інтенсивності конкуренції у системі розподілу

  • Співпраця та подолання конфліктів у каналах розподілу

  • Висновки до розділу 8

  • УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМ РУХОМ

  • Розподіл та управління матеріальними запасами

  • Запаси незавершеного виробництва

  • Транспортне забезпечення постачання
  • РОЗПОДІЛЕННЯ І МАРКЕТИНГОВА ЛОГІСТИКА

  • Сервісна складова маркетингової політики розподілення

  • Складська діяльність підприємства

  • Формування матеріальних запасів на складі

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ (ГЛОСАРІЙ)