Керування замовленнями в комерційній логістиці

Інфраструктура товарного ринку

Мінімальні витрати не слід розуміти буквально. Якщо постачальник поставить перед собою цю мету, то взагалі може відмовитися від виконання функції доставки, запропонувавши одержувачу скористатися правом самовивезення. Але в цьому випадку велика ймовірність утрати замовників. Проте якщо постачальник зведе до мінімуму витрати покупця з доставки продукції" то весь тягар витрат ляже на продуцента, який не погоджується з інтересами останнього.

У зв'язку з цим необхідно зробити уточнення. Під мінімальними витратами на розподільну логістику розуміються сукупні витрати всіх учасників логістичного процесу, які зведено до мінімуму за дотримання визначеної якості комплексу послуг із доставки товарної продукції від джерела генерації товарних (вантажних) потоків до місця призначення.

Важливо підкреслити, що, формуючи систему розподільної логістики, необхідно враховувати її інтегрувальну для більшості виробничо-комерційних функцій роль. При недотриманні договірних зобов'язань із доставки продукції постачальник, як мінімум, має економічну відповідальність — відшкодовує у встановленому порядку збиток, нанесений замовнику. Але, крім того, втрачається довіра з боку ділових партнерів, падає імідж, знижується конкурентоспроможність підприємства.

Основний комплексний показник у розглянутій галузі — портфель замовлень. Він є сукупністю замовлень споживачів (покупців), наявних на визначену дату. Цей показник використовується як у мікро-, так і в макрологістиці.

У мікрологістиці він розраховується на рівні окремого підприємства (фірми, логістичної системи). У макрологістиці — на рівні регіону, галузі, народного господарства в цілому. Так, у США цей показник регулярно розраховується міністерством торгівлі й публікується у відповідному бюлетені.

Обсяг портфеля замовлень залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів. Наприклад, від загальноекономічної ситуації, ділової активності, купівельного попиту, рівня завантаження і стану виробничих та логістичних потужностей тощо.

Портфель замовлень складається на основі відповідних заявок на постачання продукції споживачів, що відображають попит. Під час його формування мають враховуватися виробничі та логістичні можливості продуцентів. Вони створюють основу для формування договорів постачання продукції, що, у свою чергу, стають формалізованим базисом у процесі керування матеріальними (товарними) потоками.

Останніми роками завдяки бурхливому і всебічному розвитку комп'ютеризації розширюється впровадження автоматизованих систем керування замовленнями, що працюють у реальному режимі. Вони дають змогу створити принципово відмінну від традиційної систему організації логістичної діяльності, охоплюючи не лише сферу розподілу, але також виробництво і сферу закупівель (розміщення замовлень на матеріальні ресурси). У зв'язку з цим відкриваються додаткові можливості оптимізації операцій зі складування, зберігання і транспортно-переміщувальних робіт.

Адаптованість робіт автоматизованої системи керування замовленнями до реальних умов забезпечують гнучкі маркетингово-логістичні модулі — підсистема збору і підсистема обробки замовлень. Ще одним модулем, який забезпечує ефективність логістики в цій галузі, є підсистема прогнозування замовлень.

При формуванні матеріального потоку, відповідного до замовлення, на термінали виводиться інформація про кількість, вид продукції, адресу її зберігання та ін. Застосування портативних терміналів дає можливість проводити роботи з інвентаризації складського господарства логістичної системи без зупинки діяльності складів системи зберігання й переробки продукції. Періодично після виконання декількох замовлень оператор проводить інвентаризацію визначених місць зберігання. Використання портативних терміналів дає змогу налагодити всебічний облік роботи кожного оператора стосовно продуктивності праці, якості роботи, коефіцієнта використання робочого часу, забезпечення збереженості товарної продукції тощо. Крім того, шляхом оперативної координації спільних дій підвищується загальна ефективність діяльності операторів.

Безпаперова технологія оброблення замовлень дав змогу зменшити кількість помилок працівників логістичних підрозділів у процесі керування матеріалопотоками в середньому в 5 разів, а також підвищити продуктивність праці у 2—3 рази.

У загальному вигляді технологія керування замовленнями охоплює такий мінімум логістичних робіт і операцій:

• оформлення замовлень, що надійшли, і уточнення їхніх специфікацій;

• формування та структуризацію портфеля замовлень;

• розроблення, узгодження і затвердження плану виконання замовлень;

• оперативний контроль виробництва та видачі товарної продукції відповідно до замовлень;

• підготовку й оформлення товарних потоків відповідно до прийнятих до виконання замовлень;

• контроль замовниками надходження товарних потоків й аналіз їхньої оцінки щодо якості виконання замовлень;

• підтримання зворотного зв'язку замовника з постачальником.

У процесі керування замовленнями велике значення має час їхнього виконання. Якщо замовлень багато, то їхня оптимізація за термінами реалізації лежить в основі нормалізації функціонування логістичної системи. Різний час виконання замовлень безпосередньо впливає на потребу замовників у відповідних ресурсах, а також на надійність розподільної системи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Керування замовленнями в комерційній логістиці“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Характеристика основних елементів інфраструктури сучасного товарного ринку

  • Функції елементів інфраструктури та їхні особливості за економічних умов, що сформувалися в Україні

  • Інфраструктура товарного обігу у взаємозв'язку з маркетинговою діяльністю підприємств на товарному ринку

  • Розділ 2. МАРКЕТИНГОВІ ПОСЕРЕДНИКИ В ІНФРАСТРУКТУРІ ТОВАРНОГО РИНКУ

  • Договори, спрямовані на передачу майна у власність

  • Договори на постачання газу, нафти, електроенергії, теплової енергії, води

  • Договори на виконання робіт (усі види договорів підряду)

  • Комерційні посередники в інфраструктурі товарного ринку

  • Торговельні доми

  • Рекламні посередники в інфраструктурі товарного ринку

  • -агентства

  • Агентства з директ-маркетингу

  • Засоби масової інформації (ЗМІ)

  • Директ-маркетингові агентства

  • Консалтингові посередники

  • Класифікаційні форми економічного контролю в Україні

  • Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • Стратегія і тактика логістики

  • Керування замовленнями в комерційній логістиці
  • Закупівельна логістика. Керування постачаннями

  • Збутова логістика. Вибір каналів розподілу

  • Взаємозв'язок концепцій логістики і маркетингу

  • Логістичні інформаційні системи

  • Перспективи розвитку логістики

  • Нові передумови розвитку і вимоги

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА