• розроблення і реалізація різноманітного розподілу готової продукції;
• розроблення планів постачання. Формування товарних (вантажних) потоків;
• керування товарними (вантажними) потоками за межами логістичної системи.
У логістичних рішеннях беруть участь: а) продуценти (що створюють, виробляють продукти), постачальники; б) транспортні агентства; в) уряд; г) споживачі. Потреба в логістиці виникає у приватному і державному секторах.
У приватному секторі споживач формує попит на продукцію виробника, який виступає як постачальник. Він домовляється з транспортними агентствами про переміщення сировинних матеріалів на підприємство, а готової продукції — з підприємств на ринки.
Матеріальний потік у сфері розподілу має форму готової продукції. Залежно від суб'єктів економічних відносин, що беруть участь у доведенні ресурсів до споживачів, потік готової продукції може бути представлений як товарний чи як вантажний (на транспорті).
Сфера розподілу і сфера закупівель здебільшого накладаються одна на одну. Ставлення до матеріального потоку та пов'язаних із ним логістичних робіт і операцій залежить від позиції суб'єкта економічних відносин.
Якщо розглядати вихідні Й кінцеві ланки матеріалопотоків, то для одних суб'єктів логістичні операції є системами збуту, а для інших — матеріально-технічного забезпечення (закупівель). Цей дуалізм, з одного боку, спрощує, а з іншого — ускладнює процес керування матеріальними потоками. Так, багато логістичної роботи й операцій виконуються в обох сферах, тому значна частина прийомів і методів керування потоковими процесами прийнятна як у сфері матеріально-технічного забезпечення, так і в сфері розподілу товарної продукції. Однак об'єктивна протилежність інтересів продуцентів, споживачів, а також торговельних, транспортних та інших посередників визначає особливості логістичного керування залежно від положення того чи іншого елемента логістичної системи стосовно до інших.
У сфері розподілу не створюються нові матеріальні цінності, а виконуються конкретні та комплексні форми діяльності, що виступають як послуги. Таким чином, сфера розподілу — виробник послуг, які є товаром. Основний прояв специфічності виражається в нематеріальності створюваної продукції.
Оскільки велика частина матеріальних продуктів проходить через сферу розподілу, то відбувається з'єднання матеріального і нематеріального продуктів. У результаті на товарному ринку з'являється не стільки матеріальний товар, скільки унікальна модель пропозиції — товар-послуга. Таким чином, матеріальний потік на всіх етапах свого руху є предметом праці учасників логістичного процесу, а сама праця має продуктивний характер.
Перш ніж підійти до фізичного розподілу готової продукції, продуценту необхідно виконати таку роботу:
• визначити логістичні цілі, що відповідають обраній підприємством стратегії на ринку;
• формалізувати й ідентифікувати цілі логістичного обслуговування. Тобто визначити конкретні параметри і показники логістичного обслуговування стосовно кожного суб'єкта логістичної системи;
• розробити альтернативні варіанти карт логістичних ланцюгів на основі одержання замовлень на товарну продукцію;
• виявити і скоординувати взаємозв'язок між логістичними діями підприємства (фірми) та іншими сферами виробничо-господарської діяльності;
• визначити роль і ступінь впливу зовнішніх факторів ринкового середовища;
• передбачити виникнення незапланованих ситуацій і розробити комплекс заходів відбудовного характеру.
Слід зазначити, що планування фізичного розподілу і переміщення готової продукції, трансформації відповідних товарних (вантажних) потоків тісно пов'язане з процесом маркетингу (у першу чергу, зі створенням системи просування товару на цільовому ринку і з технологіями збуту готової продукції). А планування і керування маркетингом на підприємстві тісно пов'язане з процесами планування виробництва і керування ним, тому що виробництво не є самоціллю, а спрямоване на задоволення конкретного попиту на ринку.
Таким чином, виробництво, маркетинг і логістика є суміжними сторонами багатогранного єдиного процесу виробничо-комерційної діяльності, тому їхнє планування і керування має здійснюватися в нерозривній єдності.
Плани маркетингу і логістики формуються в тісному зв'язку з планом виробництва в кількісному й асортиментному вираженні, з розбивкою за тимчасовими періодами на основі укладених договорів на постачання продукції. У маркетингу, виробництві й логістиці визначаються і забезпечуються відповідні пріоритети портфеля замовлень. У ринкових умовах виконання договірних зобов'язань, вираженням яких є доставка точно в строк із мінімальними витратами, є одним з основних критеріїв оцінки діяльності підприємства і головним критерієм ефективності логістичної системи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Керування замовленнями в комерційній логістиці“ на сторінці 2. Приємного читання.
