Логістичні інформаційні системи

Інфраструктура товарного ринку

У центрі ефективно керованого матеріального потоку має бути ефективно керований потік інформації. Саме інформація тримає систему матеріального потоку "відкритою" щодо здатності пристосовуватися до нових умов. Для забезпечення гнучкої, орієнтованої на споживача логістичної системи необхідно, щоб фізична система функціонувала паралельно інформаційній.

Яку ж інформацію має забезпечувати логістична інформаційна система? За наявності достатніх ресурсів і даних про матеріалопотік забезпечення інформацією практично не має обмежень. Розроблення цієї системи має починатися зі з'ясування інформаційних потреб з використанням аналізу витрат і результатів. Це означає, що повинні бути ідентифіковані ключові рішення, прийняті фахівцями в галузі логістики, і має бути поставлене питання: "Яка інформація потрібна для прийняття рішень з урахуванням вартості придбання інформації?". В наслідку рішення придбати інформацію має бути результатом балансу між витратами і вигодами, що забезпечують одержання відповідної інформації. Наприклад, витрати на створення докладніших методів прогнозування попиту мають бути зважені проти витрат на ситуацію відсутності запасів. Витрати і вигоди непросто обчислити за наявності ризиків, кількісне визначення яких ускладнено. Проте варто обережно ставитися до зайвих інвестицій у дуже складні інформаційні системи за тих випадків, коли витрати, пов'язані з ризиком, високі, і навпаки.

Та сама проблема витрат і результатів виникає і при вирішенні питання збереження інформації. Завжди є небезпека швидкого збільшення витрат у результаті зберігання даних у системі, що може мати лише граничну цінність для наступного пошуку. Наприклад, як часто споживач має "очищати" файли від застарілих даних?

Існують аналогічні проблеми, пов'язані зі швидкістю відповіді системи. Деякі інформаційні системи, що працюють у режимі реального часу, контролюють постійні щохвилинні зміни у фізичній системі, наприклад у системі резервування інформації на авіалініях. Однак більш придатним може виявитися метод групової обробки інформації, за якого дані оновлюються щодня, але відповідь на інформацію може забезпечуватися із затриманням.

На всі ці питання можна одержати відповідь тільки після ретельного аналізу реальних потреб керування інформацією. Необхідно визнати, що є різні рівні інформаційних потреб, які у визначеному змісті відображають типову ієрархію ухвалення рішення. На рис. 3.8 зображено спосіб ідеального відображення результатів логістичної інформаційної системи з різними рівнями корпоративної ієрархії. Головний принцип створення інформаційної системи полягає в тому, що, по-перше, дані мають збиратися на найнижчому рівні агрегування, і, по-друге, вони мають порівнюватись.

Ієрархія використання логістичної інформаційної системи

Рис. 3.8. Ієрархія використання логістичної інформаційної системи

Для повного завершення логістичної системи необхідний комплексний набір даних, яким можна маніпулювати і за допомогою якого можна проводити аналіз, використовуючи таку кількість способів, яка потрібна керівникові сфери логістики. Система повинна мати у своєму розпорядженні можливості для проведення детального аналізу.

Можна ідентифікувати безліч специфічних функцій, які має виконувати логістична інформаційна система, у тому числі: обслуговування (зокрема, інформаційне) споживача, планування і керування, координування.

Необхідно визнати, що на практиці логістична інформаційна система утворюється з безлічі дискретних, але зв'язаних підсистем.

Результати науково-технічного прогресу ніде не виявляються так глибоко, як в інформаційних системах. У галузі керування логістикою, наприклад, обчислювальна техніка просто революціонувала системи оброблення замовлень. Вона забезпечила можливість упровадження сучасних систем керування запасами й уможливила інші застосування.

Ще більшого значення, ніж ЕОМ, набув розвиток системного підходу. На сьогодні зрозуміло, яке значення має системний підхід до проблеми, а не вирішення лише однієї її частини. Інформація і технології, що забезпечують її наявність, — засоби реалізації системного підходу.

Поняття інформаційних систем зі зворотним зв'язком є основою для створення базової структури, що інтегрує різні боки процесу керування логістичною системою.

Наведемо кілька прикладів:

• термостат одержує інформацію про температуру і приймає рішення про ввімкнення печі, температура підвищується і піч вимикається:

• ухвалення рішення щодо кількості обслуговуваних споживачів залежить від кількості замовлень і обсягу складських запасів;

• прагнення конкуруючих фірм випускати нові вироби збільшує витрати на дослідження і технічні удосконалення, що призводить до відповідних змін у технології виробництва.

Усі ці приклади стосуються керування інформаційними системами зі зворотним зв'язком.

Інформаційні системи зі зворотним зв'язком мають три характеристики: структуру, запізнювання і посилення системи. Структура системи характеризує взаємозв'язок окремих частин. Запізнювання завжди є при одержанні інформації, прийнятті рішень, основаних на цій інформації, й у процесі виконання цих рішень. Посилення відбуваються у всій інформаційній системі, особливо за такого порядку прийняття рішень, що діє у логістичній системі. Вони виявляються в тих випадках, коли дія сильніша, ніж це можна припускати, виходячи з уведення інформації, що визначає регульовані рішення. В інформаційній системі зі зворотним зв'язком є суворо визначений базис, на якому ґрунтується практика прийняття рішень господарськими керівниками. їхні рішення не є вираженням повної "волі", а суворо зумовлені навколишніми обставинами. Однак можна встановити правила, що регулюють ці рішення, і визначити їх вплив на виробничу й економічну поведінку систем.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логістичні інформаційні системи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Характеристика основних елементів інфраструктури сучасного товарного ринку

  • Функції елементів інфраструктури та їхні особливості за економічних умов, що сформувалися в Україні

  • Інфраструктура товарного обігу у взаємозв'язку з маркетинговою діяльністю підприємств на товарному ринку

  • Розділ 2. МАРКЕТИНГОВІ ПОСЕРЕДНИКИ В ІНФРАСТРУКТУРІ ТОВАРНОГО РИНКУ

  • Договори, спрямовані на передачу майна у власність

  • Договори на постачання газу, нафти, електроенергії, теплової енергії, води

  • Договори на виконання робіт (усі види договорів підряду)

  • Комерційні посередники в інфраструктурі товарного ринку

  • Торговельні доми

  • Рекламні посередники в інфраструктурі товарного ринку

  • -агентства

  • Агентства з директ-маркетингу

  • Засоби масової інформації (ЗМІ)

  • Директ-маркетингові агентства

  • Консалтингові посередники

  • Класифікаційні форми економічного контролю в Україні

  • Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

  • Стратегія і тактика логістики

  • Керування замовленнями в комерційній логістиці

  • Закупівельна логістика. Керування постачаннями

  • Збутова логістика. Вибір каналів розподілу

  • Взаємозв'язок концепцій логістики і маркетингу

  • Логістичні інформаційні системи
  • Перспективи розвитку логістики

  • Нові передумови розвитку і вимоги

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА