Розділ 2. МАРКЕТИНГОВІ ПОСЕРЕДНИКИ В ІНФРАСТРУКТУРІ ТОВАРНОГО РИНКУ

Іноді підприємці, укладаючи між собою договір (угоду), не розраховують на миттєву комерційну вигоду. Суть усіх форм, що лежать в основі такого співробітництва, зводиться до бажання партнерів скоординувати свої економічні інтереси, реалізація яких в умовах кооперації може бути комерційно вигідною. Такі форми господарських зв'язків застосовуються в процесі співробітництва у сфері виробництва. Ці економічні відносини будуються на довгостроковій основі, тому при виборі партнера підприємець повинен виявляти особливу обережність.

З багатьох форм співробітництва у сфері виробництва можна виділити такі*53:

*53: {Миринский Л.Ю. Деловые отношения в предпринимательской деятельности [Текст] / Л.Ю. Миринский, А.И. Мозговой, E.K. Шашкевич. — Симферополь: Таврида, 1996. — С. 32.}

— спільне підприємництво;

— виробнича кооперація;

— лізинг;

— франчайзинг;

— проектне фінансування;

— ліцензування;

— концесія;

— толінг;

— підрядне виробництво та ін.

Щодо товарного обігу, то основними формами партнерських господарських зв'язків є співробітництво у сфері товарообміну й угоди у сфері торгівлі.

Співробітництво у сфері товарообміну передбачає операції, в основі яких лежить рух конкретних товарів (перехід прав власності від одного партнера до іншого), але при цьому виключається грошова форма розрахунків (розрахунки здійснюються в товарній формі).

Ці операції використовуються підприємцями як у внутрішніх зв'язках, так і у відносинах із закордонними партнерами. Товарообмінні операції (особливо у сфері зовнішньої торгівлі) часто називаються зустрічною торгівлею.

Зустрічна торгівля є сукупністю окремих видів угод, націлених на досягнення балансу у взаємних постачаннях товарів (із використанням відповідних товарних постачань під час закупівлі товарів). Різновиди зустрічної торгівлі — бартер (бартерні угоди), зустрічні постачання, комерційна тріангуляція.

Бартерна угода — операція з обміну визначеної кількості одного або кількох товарів на еквівалентну за вартістю (ціною) кількість іншого товару або товарів (без використання грошової форми розрахунків).

У бартерних угодах обумовлюється:

— які конкретні товари будуть обмінюватися;

— визначення пропорцій обміну одного товару на інший (через досягнення домовленості про ціну на ці товари);