Для вибору кількісного співвідношення досліджуваних по відношенню їх до якої-небудь групи типу нервової системи використовували дані, наведені в роботах [187, 188]. Дослідники в роботі [188] при дослідженні школярів у віці 10-11 років одержали наступні співвідношення:
• сангвініків - 27,2%;
• меланхоліків - 15,3%;
• холериків - 30,3%;
• флегматиків - 27,2%;
Практично такий же розподіл був отриманий і в роботі [187] при обстеженні контингенту робітників:
• сангвініків - 26-30%;
• холериків - 28-31%;
• флегматиків - 25-27%;
• меланхоліків - 15-19%.
Дане співвідношення й було прийняте для проведення обстеження. Визначення типу нервової системи можливе з використанням спеціального типологічного опитувальника [189].
При математичному аналізі ритму серця важливе значення має вибір обсягу вибірки, тобто кількість кардіоінтервалів, що піддаються аналізу [160]. В залежності від цілей дослідження різні автори обирають для математичного аналізу реалізації різної довжини: від 100 до 400-800 серцевих циклів [186, 161, 196, 187]. За базову приймають вибіркову сукупність обсягів у 100 кардіоінтервалів [160].
Мінімальний ряд значень, що забезпечує статистичну вірогідність результатів, за даними авторів у роботі [161] є 20 кардіоінтервалів.
Можна виділити три види математичного аналізу ритму серця: дискретний, або вибірковий, коли заданий обсяг вибірки аналізують через визначений інтервал часу або на визначених етапах спостереження (експерименту); безперервно-дискретний, коли обстежуваний процес аналізують безперервно, виділяючи в ньому послідовні вибірки даного обсягу; безперервно-ковзний, коли досліджуваний процес аналізують безупинно, але таким чином, що кожна наступна вибірка містить у собі частину попередньої (при цьому роблять крок зсуву вибірки уздовж динамічного ряду значень).
Для проведення експериментальних досліджень впливу факторів, що характеризують параметри автотранспортного технологічного процесу на функціональний стан водія рухомої одиниці, був обраний безперервно-ковзний метод, пропонований в роботі [187].
Зафіксована на кожен момент часу електрокардіограма повинна містити 200 ІК-ІК інтервалів. Ця кількість забезпечує достатню точність при розрахунках. Показник активності регуляторних систем обчислюємо для кожної сотні Ы-Ы інтервалів з зареєстрованої електрокардіограми зі зсувом 20 ІК-ІІ інтервалів 5 разів. Далі обчислюємо середньоарифметичне значення показника активності регуляторних систем, що і застосовано в подальших розрахунках.
Дослідження проводили на рухомому складі міського пасажирського автомобільного транспорту різної місткості. Електрокардіограму фіксували портативним електрокардіографом ЕК1Т-04 з автономним живленням. Для зручності виміру електрокардіограми було випробувано кілька варіантів підключення до людини електродів. Дослідники в роботі [187] пропонують підключення двох електродів до тіла людини на боках у області 4-5 міжреберного простору і третього - до лівої руки. Іншим можливим варіантом, на їхню думку, є той, при якому два електрода підключають до рук на зап'ястях, а третій електрод - до пальців руки. Можливе також підключення двох електродів по середній пахвовій лінії ліворуч і праворуч на рівні п'ятого міжребер'я, а третій - на лівій нозі водія [186]. В роботі [43] наведене наступне розташування електродів: один на лівій нозі водія, а другий - на лівій половині грудей на рівні серця. В остаточному підсумку був обраний стандартний варіант підключення електродів електрокардіографа: два електроди на руках, два електроди на ногах, один на лівій половині грудей на рівні серця.
Реєстрацію електрокардіограм проводили в різних відведеннях у залежності від того, при якому з них забезпечувалася найкраща якість запису. Це є припустимим унаслідок того, що зміна пульсу, форми зубців і співвідношення інтервалів між окремими комплексами електрокардіограми не залежить від місця її відведення [43], а саме ці параметри електрокардіограми й аналізують при обраному методі дослідження.
Перед рухом за маршрутом у спеціальних картках фіксували параметри автобуса (марка, його пробіг), інформація про водія (вік, стаж роботи водія на транспортних засобах і на автобусі) й визначали тип його нервової системи за спеціальним типологічним опитувальником [189]. Перед початком руху один обліковець займав місце поруч з водієм, а інший знаходився в салоні автобуса. При цьому в картці обстеження фіксували час початку руху. На кожному зупиночному пункті відзначали час прибуття і відправлення. Крім того, після зупинки і перед початком руху у водія реєстрували електрокардіограму.
При русі за маршрутом фіксували ряд параметрів:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розробка розкладу руху транспортних засобів при організації пасажирських перевезень» автора Давідіч Ю.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ РОЗКЛАДУ РУХУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ З УРАХУВАННЯМ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВОДІЇВ“ на сторінці 5. Приємного читання.
