• визначення миттєвих значень швидкості руху транспортних засобів у транспортному потоці в декількох контрольних перетинах перегону за допомогою спеціальних приладів для вимірювання швидкостей, з наступним розрахунком середнього часу руху на перегоні;
• хронометраж усіх складових тривалості рейсу транспортного засобу;
• визначення норм часу на рух на перегоні маршруту або ділянці транспортної мережі розрахунковим способом.
Хронометражний метод заснований на вимірах фактичних витрат часу на рейс і окремі його елементи (рух на перегонах, зупинки й затримки за різними причинами). Нормування проводять з дотриманням визначених вимог і умов [2]:
• випуск на маршрут рухомого складу повинен бути повним;
• норми визначають при сухій проїзній частині;
• обсяг вибірки повинен складати 4-6 вимірів;
• норми визначають окремо для кожного напрямку руху;
• при використанні на маршруті різнотипних транспортних засобів норми визначають для найменш динамічних моделей;
• норми визначають протягом усього робочого дня з наступним виділенням характерних періодів доби й відповідною диференціацією часу рейсу для цих періодів;
• рух транспортного засобу на маршруті в період нормування організують не за розкладом, а за інтервалом;
• водії обирають швидкість руху на перегонах самостійно виходячи з забезпечення безпеки перевезень і дорожніх умов.
Вихідними даними для нормування служать паспорт маршруту й результати обстеження з використанням відповідно мінімального і максимального фактичного часу на рейс. Час на рейс суттєво відрізняється в прямому і зворотному напрямках, у зв'язку з чим вводять різні норми для кожного з напрямків руху. В процесі нормування встановлюють різні норми за періодами доби, визначають виправлення до норм для врахування різних умов руху і роботи в осінньо-зимовий період. Конкретні межі періодів часу встановлюють зіставленням результатів хронометражу рейсів. При різниці фактичного часу рейсу більше ніж на 1 хв. визначають ділянку маршруту, де виникла дана розбіжність, визначають її причини. Критерієм введення до розгляду нового періоду є постійність дії причин розбіжності. Суміжні періоди часу, для яких норми на рейс однакові, поєднують у один період [2].
Найбільш перспективним видом нормування є розрахунковий [18]. Він заснований на розбивці маршруту на окремі ділянки, в межах яких забезпечується рівність умов руху з наступним розрахунком часу, необхідного на пробіг на кожній з цих ділянок. Межами ділянок служать зупиночні пункти або світлофори й перехрестя, залізничні переїзди, місця зміни типу покриття, ширини й подовжнього ухилу проїзної частини, інтенсивності транспортного потоку, установки дорожніх знаків, що регламентують швидкість руху. Вихідні дані при нормуванні розрахунковим методом беруть з паспорта маршруту ( зупиночні пункти, довжини перегонів, розміщення світлофорів, переїздів, покриття й ухили проїзної частини, її ширина, пасажиропотоки), технічної документації транспортного засобу ( конструктивна швидкість, прискорення розгону й уповільнення при повній масі). Використовують також дані про інтенсивність транспортних потоків. Розрахунки проводять на комп'ютері. Програма при її реалізації послідовно "переглядає" різні ділянки маршруту, і визначається розрахунковий час для їхнього проїзду. Потім визначають час рейсу, як суму часу на проїзд усіх ділянок маршруту. При розгляді конкретної ділянки визначають швидкості руху на цій ділянці, що є допустимими в зв'язку з різними діючими обмеженнями (перешкодами з боку транспортного потоку, затримками за умовами регулювання руху та ін.). За нормативами швидкості руху на ділянці приймають мінімальну. Враховують утрати часу на прискорення й гальмування, затримки на зупинках [2].
Розрахунковий метод може бути реалізованим з використанням імітаційної моделі функціонування міського автобусного маршруту [69]. Алгоритм імітаційної моделі передбачає розгляд міського автобусного маршруту у вигляді послідовності N зупиночних пунктів. Кожен перегін маршруту між 7-им та ]+1 зупиночним пунктом має свою трасу, параметри якої відомі. Крім цього, як вихідні, використовують дані про зміну інтенсивності підходу й висадки пасажирів на кожному зупиночному пункті протягом періоду, що досліджують. На маршруті працює а транспортних засобів, місткістю і=1, а. Рух транспортних засобів організований відповідно до розкладу. Внаслідок цього є інформація про час прибуття транспортних засобів на перший зупиночний пункт тприб ь Допускаємо, що на перший зупиночний пункт транспортні засоби прибувають згідно з розкладом. Таким чином, на момент часу Тприб 1Д на зупинку прибуває перший транспортний засіб. У зв'язку з тим, що на першу зупинку транспортні засоби прибувають без пасажирів, тобто кількість пасажирів у салоні і-го транспортного засобу на першій зупинці Осалі.х = 0, процес висадки відсутній. На подальших зупинках, після прибуття транспортного засобу, відбувається процес виходу пасажирів і визначають кількість пасажирів, які залишилися в салоні транспортного засобу в г-й момент часу 0салщ наступним чином:
де Овшшу - кількість пасажирів, які вийшли з і-ого транспортного засобу на 7'-ой зупинці, пас.
Протягом інтервалу на зупиночний пункт будуть прибувати пасажири. Передбачаємо, що підхід пасажирів можливо описати законом Пуассона [162]. Маючи інформацію про інтервал руху й інтенсивність підходу пасажирів, можливо визначити кількість пасажирів, які підійшли на зупиночний пункт. На першому етапі визначають інтервал часу між двома пасажирами, які підійшли ік за наступною залежністю:
де Лі - інтенсивність підходу пасажирів на зупиночний пункт, пас./хв.; Хк - псевдовипадкове число, рівномірно розподілене в інтервалі (0,1). Після цього визначають час підходу на]-ой зупинці в z-й момент часу Тпід ]2 за наступною залежністю:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розробка розкладу руху транспортних засобів при організації пасажирських перевезень» автора Давідіч Ю.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕТОДИКА РОЗРОБКИ РІВНОІНТЕРВАЛЬНОГО РОЗКЛАДУ РУХУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА МАРШРУТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
