По-перше, вибір може бути разовим і таким, що повторюється. Причому більшість завдань разового вибору при накопиченні інформації про його умови й альтернативи може перейти в розряд повторного вибору. Наприклад, вибір місця розташування розподільчого центру в конкретному регіоні можна віднести до разового вибору, оскільки подальший буде здійснюватися або в іншому регіоні, або в умовах ринку, що постійно змінюються, або при інших об'ємах постачань і т. ін. Вибір оператора для доставки вантажів — це завдання, що повторюється, оскільки оператори можуть бути потрібними досить часто, якщо не постійно.
По-друге, залежно від відповідальності за вибір можна виділити індивідуальний і колективний вибір. Індивідуальний разовий вибір залежно від того, відомі його наслідки чи ні, можна розділити на вибір в умовах визначеності, невизначеності і в умовах ризику. В кожному випадку можуть застосовуватися спеціальні методи, що дають змогу зробити вибір. Так, в умовах визначеності можливі оптимізація, впорядкування і довільний вибір; в умовах невизначеності можуть бути застосовані теорія ігор, теорія корисності, моделі, що враховують стохастичні рішення, розпливчасті множини та ін.
Індивідуальний повторний вибір, що базується на разовому, передбачає адаптацію до рішень і селекцію претендентів (альтернатив).
Багатобічний (разовий і повторний) вибір залежно від міри узгодженості цілей поділяють на кооперативний (інтереси сторін збігаються), конфліктний (інтереси сторін протилежні) і коаліційний (компромісний).
Взаємозв'язок завдань вибору подано на рис. 3.2. Слід зауважити, що ця ієрархія завдань далеко не повна, тут представлені насамперед варіанти вибору, що використовуються для ухвалення управлінських рішень[3].
Для опису вибору використовують три різні підходи: критеріальний, бінарних відносин (переваг) і функцій вибору. Найпростішим і таким, що найчастіше застосовують на практиці, є критеріальне оцінювання вибору, сутність якого полягає в оцінюванні кожної альтернативи конкретним числом — значенням критерію і порівнянні альтернатив шляхом зіставлення відповідних чисел.
Вибір може бути одно- і багатокритеріальним. Наприклад, однокритеріальним може бути вибір “Зробити або Придбати”, де основним параметром виступають витрати, які повинна понести компанія в певному випадку; вибір розміру оптимальної партії замовлення, де як критерій виступають витрати на виконання і зберігання замовлення, і т. д. Проте в більшості випадків порівняння альтернатив приводить до необхідності їх оцінювання за декількома критеріями.
Багатокритеріальним може бути вибір способу перевезення, виду транспорту, маршруту, наприклад за критеріями витрат, часу ризиків тощо;
Рис.3.2. Взаємозв'язок задач вибору
Джерело:Методы и модели теории логистики: учеб. пособие / под ред. "В.С. Лукинского. 2.-е изд. — СПб. :Питер, 2008. — 448 с. : ил. —(Учебное пособие).
вибір логістичного посередника, наприклад за критеріями вартості послуг, якості, часу виконання робіт тощо.
Однокритеріальні задачі розв'язують аналітичним способом: описують цільову функцію, задають обмеження і знаходять рішення, що відповідає найкращому значенню цільової функції.
Для розв'язання багатокритеріальної задачі використовують різні способи, найбільш поширені з яких представлено на рис. 3.3.
Рис. 3.3. Способи розв'язання задач вибору
Для оцінювання постачальників, з якими компанія вже має досвід співпраці, використовують метод гармонізованої оцінки. В основі цього методу лежить розрахунок темпів зростання найважливіших параметрів діяльності логістичних компаній. Для визначення пріоритетності окремих критеріїв, за якими передбачається обирати постачальників, застосовують методи експертних оцінок. Оскільки під час вибору постачальника вирішується багатокритеріальна задача оптимізації з нерівноцінними критеріями, то необхідно оцінити і розставити їх за ступенем важливості для підприємства.
Для того щоб розрахувати рейтинг постачальників, необхідно розрахувати рейтингову оцінку за кожним із постачальників:
де Ті — показник динаміки і-го критерію (наприклад, темпи зростання ціни, запізнень тощо); Кі— ваговий коефіцієнт і-го критерію, значення якого обирають експертним методом окремо для кожного показника Ті з огляду на важливість певної складової для підприємства на даний момент часу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність закупівельної політики підприємства“ на сторінці 3. Приємного читання.
