Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТУВАННЯ

Логістика

Відповідно, від параметрів транспортного процесу буде залежати тарифікація послуг автотранспортного підприємства. Роблячи екскурс у минуле, слід сказати, що вперше тарифи на автомобільному транспорті були введені у 1931 р. Тарифні ставки розраховувались, виходячи з 1 тонни вантажу. Номенклатура вантажів складалася з п'яти груп і була побудована залежно від ступеня використання вантажопідйомності автомобіля. Рівень тарифів на перевезення вантажів автотранспортом стрімко зростав. У 1933 р. номенклатурний перелік збільшився до восьми підрозділів, а тарифні ставки почали розраховуватись на 1 т/км залежно від дальності перевезення. У 1946 р. була введена окрема плата при перевезенні вантажу за т/км та понаднормовий простій автомобіля. Величина тарифної ставки у 50-ті роки була встановлена за одну тонну вантажу залежно від відстані та класу вантажу. У тарифах 1962 р. радам міністрів автономних республік було надано право збільшувати до 20 % тариф на перевезення вантажу ґрунтовими дорогами у періоди бездоріжжя. Тарифи переглядались у 1967 р., 1973—1974 рр., а також коригувались у наступні роки додатковими прейскурантами[3].

Російський науковець А.Є. Горєв[4] у 2008 р. дає визначення собівартості перевезення та зазначає, що витрати автомобільного підприємства на виконання перевезень у грошовій формі становлять експлуатаційні витрати, а розраховані на одиницю транспортної продукції називаються собівартістю перевезень і на автомобільному транспорті обчислюються у грошових одиницях залежно від способу фіксації величини роботи автомобільного транспортного засобу. Структура собівартості — це співвідношення статей витрат і елементів витрат у загальних експлуатаційних витратах. На автомобільному транспорті прийнято розраховувати і складати звіти за собівартістю перевезень за такими статтями:

• основна й додаткова заробітна плата водіїв з відрахуваннями;

• витрати на паливо, що враховують, крім витрат на паливо, витрачених при роботі на лінії, витрати на паливо на внутрішні гаражні потреби;

• витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали;

• витрати на знос і ремонт автомобільних шин;

• витрати на технічне обслуговування та ремонт рухомого складу;

• амортизаційні відрахування на відновлення рухомого складу;

• накладні витрати на функціонування автомобільного транспортного підприємства.

З метою оперативного спрощеного планування витрат на перевезення їх можна представити у вигляді змінної (залежної від пробігу рухомого складу) і постійної (не залежної від пробігу рухомого складу) складових (див. приклад нижче). Собівартість перевезень визначає тарифи на перевезення з урахуванням необхідного рівня рентабельності роботи автотранспортного підприємства для можливості розширеного відтворення. Зниження собівартості перевезень є важливим засобом для зниження тарифів і, таким чином, залучення нових клієнтів. Основні методи зниження собівартості полягають у підвищенні продуктивності рухомого складу за рахунок збільшення кількості вантажу, що перевозиться за їздку, скорочення непродуктивних простоїв і холостих пробігів, підвищення швидкості руху. Планування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті сьогодні здійснюється на основі Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 27.11.2009 р. № 1146/17162 (нині — Міністерством інфраструктури України, що внесло останні коригування 08.01.2013 р.).

Найголовнішим у роботі будь-якого комерційного підприємства є досягнення певного рівня дохідності. Необхідна сума операційного прибутку визначається в цілому по підприємству і формується за такими складовими:

• витрати на розвиток виробництва, у тому числі капітальні інвестиції, передбачені програмою розвитку виробництва;

• витрати на соціальний розвиток, включаючи капітальні інвестиції, передбачені програмою соціального розвитку підприємства;

• витрати на податки, що сплачуються за рахунок прибутку;

• витрати на інші цілі (матеріальна допомога та інші виплати, передбачені Колективним договором);

• витрати на сплату дивідендів за акціями.

За підсумками розрахунку необхідної суми операційного прибутку визначається розрахунковий рівень рентабельності. Рівень рентабельності (і?) обчислюється шляхом віднесення необхідної суми прибутку до витрат:

де Р — необхідна сума прибутку, грн.;

S — повна собівартість послуг, грн..

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТУВАННЯ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛОГІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА НАПРЯМ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

  • Еволюція концепцій логістики

  • Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

  • Логістичні операції й функції

  • Логістичні ланцюги та канали розподілу

  • Основні характеристики загальновизнаних логістичних стандартів і концепцій управління

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ЗАКУПІВЛІ ТА ЗБУТУ

  • Сутність закупівельної політики підприємства

  • Сутність збутової політики підприємства

  • Чинники впливу на формування ціни на товар у роздрібному каналі збуту

  • Побудова системи розподілу повноважень менеджерів згідно з функціональними обов'язками

  • Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

  • Методи систематизації та групування багатономенклатурних запасів: АВС, ХYZ

  • Методи прогнозування продажів товарів

  • Економічний розмір замовлення та основні показники управління запасами

  • Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

  • Трансформаційні центри: завдання, функції, класифікація

  • Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах

  • Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок

  • Перелік основного обладнання й механізмів, що використовуються на складах

  • Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТУВАННЯ
  • Значення тари та упаковки в логістиці вантажу

  • Питання вибору перевізника

  • Розділ 7. ЛОГІСТИКА СЕРВІСУ

  • Співпраця за принципом “Open-book”

  • Загальний кейс УВК

  • Сучасні інформаційні технології для забезпечення просування матеріальних потоків