Трансформаційні центри: завдання, функції, класифікація

Логістика

• 4) склади продукції масового споживання, меблеві;

• 5) склади спеціальної продукції;

• 6) склади для зберігання безтарної продукції.

Кожен з них надає споживачам широкий перелік спеціалізованих послуг.

Склад промислових тарно-штучних вантажів (general merchandise warehouse) використовують виробники, дистриб'ютори. Склади-рефрижератори (refrigerated cold storage warehousing) дають можливість зберігати продукцію, що потребує певного температурного режиму (фрукти, овочі, ліки, заморожена продукція). Митні склади (bonded warehouses)/c^iaflH тимчасового зберігання використовуються для збереження, розмитнення імпортної продукції. Склади товарів широкого вжитку, меблеві (household goods warehouses) використовують для збереження власних товарів фізичних/юридичних осіб упродовж тривалого терміну, мають кілька різновидів. Один з них побудований на концепції відкритого зберігання — вантаж розташовано на підлозі, а оренда стягується за квадратні або кубічні метри, які займає вантаж. Як правило, такий варіант підходить для зберігання товарів масового використання. Інший різновид — це приватна будівля або підвал, де можна закрити вантаж. Ще один різновид — контейнерне зберігання, тобто збереження речей, вантажу у контейнерах.

Склади спеціальної продукції (special commodity warehouses) використовують для зберігання деяких видів сільськогосподарської продукції (зерно, бавовна, вовна). Як правило, на кожному з таких складів зберігається якась конкретна продукція і послуги надаються саме для неї.

Склади для зберігання безтарної продукції (bulk storage warehouses) призначені для зберігання відкритим способом або під навісом, а також у ємностях для зберігання рідини. Використовують для зберігання піску, вугілля, хімічних продуктів. Послуги таких складів — заповнення ємностей, змішування різних типів хімічних продуктів тощо.

Серед інших різновидів використання складів загального користування необхідно назвати перевалку (cross-docking) і контрактне зберігання (contract warehousing).

При перевалці, фактично способі скорочення часу зберігання вантажу, склад набуває ознак розподільчого центру, який використовують для формування та розподілення асортименту продукції (distribution mixing center). Продукція надходить великими партіями, які одразу розподіляють на менші та поєднують між собою в необхідних пропорціях для відвантаження споживачам. Тобто продукція (вантаж) не зберігається на складі. Такий спосіб цікавий для ритейлу, оскільки кожен магазин може отримати саме ту пропорційність товару, яка необхідна, щоб одразу потрапити в торговельний зал.

Контрактне складування — це партнерська угода між користувачем і провайдером (надавачем) складських послуг, як правило, на довготривалий термін. Передбачає не лише зберігання вантажу (товарів), а здебільшого ексклюзивні складські послуги під конкретного замовника.

Можна навести ще кілька класифікацій не з суто управлінського погляду, а швидше з погляду оцінювання складу як об'єкта нерухомості. Подібна класифікація діє на вітчизняному ринку, вона не є кимось або чимось затверджена, проте при пошуку приміщень усі учасники ринку оперують саме такою термінологією. Вона розроблена лондонською компанією Knight Frank, що має більш ніж сторічну історію існування на ринку нерухомості. Декілька років компанія присутня й на вітчизняному ринку нерухомості, привносячи стандарти та критерії оцінювання будівель і споруд. За цією класифікацією, всі складські будівлі поділяють на приміщення відповідних класів від А до D. Саме класність визначає вартісну складову: орендну ставку або вартість придбання складського комплексу. Це закономірно, оскільки складська споруда класу А має відповідати 21-й вимозі (на відміну від складських споруд класу Z), під якими розуміють підвальні приміщення, неопалювальні виробничі приміщення або ангари), яка, зокрема, містить такі умови:

• 1) одноповерхова складська будівля з легких металокон- струкцій і сендвіч-панелей, переважно прямокутної форми, без колон або з кроком колон не менше 12 метрів, з відстанню між прольотами не менше 24 метрів;

• 2) автономна електропідстанція і тепловий вузол;

• 3) допоміжні приміщення при складі (душові й туалети, підсобні приміщення, роздягальні для персоналу);

• 4) висота стель — не менше 13 метрів, що дає змогу установити багаторівневе стелажне обладнання (6—7 ярусів);

• 5) достатня кількість автоматичних воріт докового типу з вантажно-розвантажувальними майданчиками регульованої висоти (не менше одних на 500 м2) та ін.

Виходячи з наведеного, подібна класифікація складів має доволі оглядовий характер. І кожна компанія, що проводить дослідження ринку складської нерухомості, оперує власними оціночними даними щодо об'єму, вакантності, попиту і пропозиції в сегменті. До того ж компанії закріплюють власні тлумачення за об'єктами складської нерухомості. Наприклад, компанія DTZ у своєму щорічному дослідженні нерухомості в Україні об'єднує для аналізу в один сегмент складську й логістичну нерухомість[3] і закріплює таке визначення: “об'єм складських і логістичних приміщень” — приміщення, площа яких перевищує 10 000 кв. м, що були введені в експлуатацію з 2001 р. Цей показник включає складські приміщення, а також допоміжні офісні приміщення та мезоніни.

Проводячи дослідження ринку “холодних” складів, Colliers International[4] розуміє під ними низькотемпературні складські приміщення для зберігання та/або обробки товарних запасів, що можуть забезпечити заданий діапазон температур (“холодильники” — з температурою близько нуля і “морозильники” — з температурою нижче 5 градусів за Цельсієм). Компанія навіть наводить класифікаційні ознаки, за якими складське приміщення можна віднести до сегмента “холодного” складу. Зокрема, одна з них — це сучасне одноповерхове складське приміщення з легких металоконструкцій та сендвіч-панелей, бажано прямокутної форми без колон або з кроком не менше 6 метрів.

На нашу думку, таке розмаїття визначень і тлумачень породжує питання, куди зарахувати складські приміщення, які не відповідають указаним ознакам і були побудовані ще за радянських часів. Кількість тих, у власності яких є “холодні” склади, що розміщені на території України, особливо на припортових територіях, налічує 459 підприємств (за даними державної статистичної звітності про діяльність підприємств оптової торгівлі[5], розділ “Інформація про склади”).

Ця неузгодженість не дає можливості комплексного аналізу на рівні макрологістики — немає відкритих коректних даних щодо об'ємів складської нерухомості в розрізі регіональної складової та відповідно до транспортної, а саме: кількість терміналів, комерційних парків, портів у певних регіонах України.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Трансформаційні центри: завдання, функції, класифікація“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛОГІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА НАПРЯМ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

  • Еволюція концепцій логістики

  • Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

  • Логістичні операції й функції

  • Логістичні ланцюги та канали розподілу

  • Основні характеристики загальновизнаних логістичних стандартів і концепцій управління

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ЗАКУПІВЛІ ТА ЗБУТУ

  • Сутність закупівельної політики підприємства

  • Сутність збутової політики підприємства

  • Чинники впливу на формування ціни на товар у роздрібному каналі збуту

  • Побудова системи розподілу повноважень менеджерів згідно з функціональними обов'язками

  • Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

  • Методи систематизації та групування багатономенклатурних запасів: АВС, ХYZ

  • Методи прогнозування продажів товарів

  • Економічний розмір замовлення та основні показники управління запасами

  • Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

  • Трансформаційні центри: завдання, функції, класифікація
  • Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах

  • Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок

  • Перелік основного обладнання й механізмів, що використовуються на складах

  • Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТУВАННЯ

  • Значення тари та упаковки в логістиці вантажу

  • Питання вибору перевізника

  • Розділ 7. ЛОГІСТИКА СЕРВІСУ

  • Співпраця за принципом “Open-book”

  • Загальний кейс УВК

  • Сучасні інформаційні технології для забезпечення просування матеріальних потоків