Планування необхідних матеріалів
Для управління операціями в умовах залежного попиту, на ринках В2В [business to business] використовують іншу систему управління запасами, яка належить до стандартних. Планування необхідних матеріалів [MRP-Materials Requirements Planning]. Цей метод було розроблено Joseph Orlicky і Oliver Weight в 60-х роках. Основна відмінність від методу планування по точці перезамовлення полягає в тому, що MRP орієнтується на майбутні потреби, а не дані про споживання у минулому.
Через те, що системи класу MRP не враховували завантаження виробничих потужностей було розроблено нову методику MRPII (Manufacturing Resource Planning) - планування виробничих ресурсів. Ця система охоплює функції управління складом, постачанням, продажем і виробництвом. Успішність системи класу MRPII визначається точністю визначення потреб клієнтів [додано модуль замовлень і прогнозування]; точністю визначення специфікацій і технологічного маршруту; точністю і актуальністю інформації про наявність матеріалів; точністю визначення термінів поставки і виробництва. Як наслідок, кожна з неточностей приводять до збільшення страхового запасу матеріалів і виробів. Отже, система MRPII теоретично дозволяє управляти підприємством за першою стратегією. Проте, домінування масового або серійного виробництва і прагнення максимально використовувати робочий час обладнання штовхає менеджмент компаній до прогнозування очікуваних потреб і виробництво продуктів на склад. Таким чином, можна сказати, що компанії, які використовують MRPII насправді керуються четвертою комбінованою стратегією.
Основними недоліками MRP є:
робота кожного центру відокремлено, відповідно до вказівок з системи MRPII - "Центру Управління";
виробництво непотрібних речей;
збереження непотрібних речей;
дефекти залишаються прихованими до того моменту, доки до них дійде черга обробки на наступних етапах;
обладнання, зайняте виробництвом непотрібних виробів, недоступне для термінового використання для нових замовлень.
Що ж пропонують нові системи управління операціями? Стратегічно вони сфокусовані на реалізації першої стратегії за найкоротший час, з мінімальною собівартістю і в точній відповідності до очікувань клієнтів.
Концепція ощадливого виробництва
Все, що ми насправді намагаємося зробити в ощадливому виробництві [lean production] - зробити так, щоб кожен процес робив тільки те, що потрібно для наступного тоді, коли це йому потрібно. Ми намагаємося з'єднати всі процеси - від кінцевого споживача назад до сировинних матеріалів - плавним потоком без петель, щоб досягти найкоротшого часу виробництва продукту, найвищої якості і найменшої вартості.
П'ятьма принципами ощадливого виробництва є:
визначити цінність конкретного продукту;
визначити потік утворення цінності для цього продукту;
забезпечити неперервний плин потоку утворення цінності продукту;
дозволити споживачеві "витягувати” продукт;
прагнути досконалості.
Основа ощадливого виробництва - це боротьба з втратами ["муда”]. Таїчі Оно, один з керманичів компанії "Тойота” визначив сім типів "муда":
дефекти в продукції; непотрібне перевиробництво товарів; запаси товарів, що стоять в черзі на обробку; непотрібні етапи обробки; непотрібне переміщення людей; непотрібне транспортування товарів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістична підтримка інноваційної діяльності» автора Колодізева Т.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль 2. Впровадження інтегрованої логістичної підтримки інноваційних процесів у сфері матеріального виробництва“ на сторінці 3. Приємного читання.
