Підтримка інноваційної діяльності на макрорівні здійснюється в ланцюгах постачань. Ланцюжок постачань - це глобальна мережа, яка перетворить початкову сировину в продукти і послуги, необхідні кінцевому споживачеві, використовуючи спроектований потік інформації, матеріальних цінностей і грошових коштів. Саме ці ключові поняття - глобальна мережа, споживчий попит і спроектований потік - лежать в основі управління ланцюжками постачань
Дослідники виділяють шість основних галузей, на яких зосереджено управління ланцюжками постачань: виробництво, постачання, місцерозташування, запаси, транспортування й інформація. Всі рішення з управління ланцюжками постачань діляться на дві категорії: стратегічні (strategie) і тактичні (operational) [34].
Виробництво (Production). Стратегічні рішення щодо виробництва продукції (торгівля і надання послуг - це теж вид виробництва) ухвалюються на основі вивчення споживчого попиту. Компанія вирішує, що саме і як проводити.
Тактичні рішення зосереджені на плануванні обсягів виробництва, робочого завантаження і обслуговування устаткування, контролі якості і т. д.
Постачання (Supply). Потім компанія повинна визначити, що вона проводитиме самостійно, а які компоненти (що комплектують товари або послуги) купувати у сторонніх фірм. Стратегічні рішення стосуються переліку компонентів, що набувають, і вимог до їх постачальників щодо швидкості, якості і гнучкості постачань. Тактичні ж відносяться до поточного управління постачаннями для забезпечення необхідного рівня виробництва.
Місцерозташування (Location). Вирішення про місцерозташування виробничих потужностей, центрів складування і джерел постачань повністю відносяться до стратегічних. Вони залежать від характеру ринку, галузевої специфіки, а також від політичної і економічної ситуації в регіоні.
Запаси (Inventory). Основна мета запасів - страхування від непередбачених випадків, таких, як сплеск попиту або затримка постачань. Прогнозування поведінки споживачів, організація безперебійного постачання і гнучкість виробництва хоча, на перший погляд, і не пов'язані з рівнем запасів, але насправді роблять на нього безпосередній вплив.
Тому стратегічні рішення направлені на вироблення політики компанії відносно запасів. До речі, середньостатистичне підприємство вкладає в запаси близько 30% всіх своїх активів (до 90% оборотних коштів), а витрати на зміст запасів обходяться в 20 - 40% їх вартості.
Тактичні рішення зосереджені на підтримці оптимального рівня запасів в кожному вузлі мережі для безперебійного задоволення коливань споживчого попиту.
Транспортування (Transportation). Рішення, пов'язані з транспортуванням, в основному, відносяться до стратегічних. Вони залежать від місцерозташування учасників ланцюжка постачань, політики відносно запасів і необхідного рівня обслуговування клієнтів.
Важливо визначити правильні способи і ефективні методи оперативного управління транспортуванням, оскільки ці операції складають близько 30% загальних витрат на постачання, і саме із запізненнями в доставці зв'язано в середньому більше 70% помилок в розподілі товарів.
Інформація (Information). Ефективне функціонування ланцюжка постачань неможливе без оперативного обміну даними між всіма її учасниками. Стратегічні рішення стосуються джерел інформації, її змісту, механізмів і засобів розподілу, а також правил доступу.
Тактичні рішення направлені на інтеграцію інформаційних систем учасників ланцюжка постачань у загальну інфраструктуру.
SCOR — рекомендована модель роботи ланцюжка постачань.
Компанії, які використовували принципи управління ланцюжками постачань, зіткнулися в своїй роботі з певними труднощами як на етапі проектування ланцюжків постачань, так і під час їх експлуатації. Проблеми були пов'язані з відсутністю методології для опису процесів в ланцюзі постачань і оцінки її ефективності.
У світовій практиці для поліпшення бізнес-процесів організацій, разом з реінжинірингом, набули поширення ще дві методики: еталонне тестування (Benchmarking) і аналіз кращих методів (Best Practices Analysis). Перша дозволяла зміряти ефективність діяльності схожих компаній і встановити внутрішні цілі на підставі "кращих в своєму класі" (best-in-class) результатів. Друга об'єднувала якісні і кількісні методи, дозволяючи проводити кореляцію певних способів ведення бізнесу з вимірюваними результатами.
Тому в -1996 р. була розроблена Рекомендована модель роботи ланцюжка постачань (Supply Chain Operations REFERENCE-MODEL - SCOR), заснована на методології, прийнятій в реінжинірингу, еталонному тестуванні і аналізі кращих методів [36].
В основу SCOR , покладено чотири процеси: планування (Plan), постачання (Source), виготовлення (Make) і розподіл (Delivery). Опис процесів, що відбуваються усередині ланцюжка постачань, містить чотири рівні деталізації. Модель описує тільки перші три.
Перший - рівень типів процесів. На цьому етапі компанія визначає свої бізнес-цілі і стратегію відносно планування, вибору джерел постачань, виробництва і розподілу продукції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістична підтримка інноваційної діяльності» автора Колодізева Т.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логістічна інтеграція внутрішніх та зовнішніх економічних потоків“ на сторінці 1. Приємного читання.
