• основну тезу і
• підлеглу тезу або часткову тезу.
О с н о в н о ю т е з о ю називають положення, із якого виливають (або йому підпорядковуються) декілька явно сформульованих положень.
Тому доведення основної тези, передбачає обґрунтування цих підлеглих положень.
П і д л е г л о ю т е з о ю називається положення, яке стає тезою лише тому, що завдяки йому доводиться основна теза.
Це і обумовлює те, що доведена часткова теза стає аргументом для основної тези.
Однією із основних властивостей тези є те, що вона повинна бути істинною. Хибне положення, яке висувається як теза неможливо обґрунтувати ніяким доведенням.
А р г у м е н т - це думка, істинність якої уже встановлена раніше, і яка може бути використана для обґрунтування істинності довільного положення.
До аргументів відносять:
• 1) факти дійсності;
• 2) закони;
• 3) аксіоми;
• 4) дефініції;
• 5) раніше доведені положення. Розглянемо кожен із видів аргументів.
Слово "факт"походить від латинського - factum, що означає зроблене, здійснене. Існує декілька значень цього терміну.
По-перше, під фактом розуміють істину, подію або результат;
по-друге, факт визначають як дещо реальне на протилежність вигаданому;
по-третє, під фактом розуміють конкретне, одиничне на відміну від абстрактного, загального;
по-четверте, факт трактують як особливого роду, положення, що фіксує емпіричне знання, яке протиставляється теорії або гіпотезі.
У межах нашого дослідження під фактом розуміється явище або подія, що мають місце в дійсності, і які правильно відображені в судженні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XI. Аргументація“ на сторінці 2. Приємного читання.
