Недедуктивні умовиводи

Логіка

• 2) однотипність краденого (антикваріат);

• 3) шлях і спосіб проникнення.

А н а л о г і є ю в і д н о ш е н н я називається умовивід в якому переносною ознакою є ознака відношення.

Прикладом аналогії відношень є відкриття Резерфордом планетарної моделі атому. На підставі проведених експериментів Резерфорд встановив низку подібних відношень між електронами і ядром, з одного боку, та планетами і Сонцем, з іншого.

Для підвищення міри ймовірності аналогії треба дотримуватися таких вимог:

І.Число спільних для зразка і суб'єкта ознак повинно бути якомога більшим.

• 2.Основа аналогії повинна бути суттєвою для зразка і суб'єкта аналогії.

• 3.Спільні ознаки для зразка і суб'єкта повинні бути найрізноманітніші.

• 4.Переносна ознака повинна бути зв'язана із спільними ознаками.

Аналогія є своєрідним генератором нових ідей. За допомогою аналогій розкриваються нові грані ідей, які довели свою ефективність, встановлюються зв'язки між новими ідеями, гіпотезами, і достовірним знанням.

Контрольні питання та вправи

• 1. Структура умовиводу.

• 2. Поняття дедуктивного та індуктивного умовиводу.

• 3. Поняття висновку логіки висловлювань.

• 4. Типологія правил висновку логіки висловлювань.

• 5. Визначення основних прямих правил.

• 6. Характеристика основних непрямих правил.

• 7. Способи обґрунтування правил висновку логіки висловлювань.

• 8. Побудова доведення правила висновку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недедуктивні умовиводи“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями

  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи
  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА