Земля обертається навколо Сонця.
Земля - планета.
Виходячи із висновку визначимо більший та менший терміни силогізму. Відповідно S - "Земля" і Р - "планета", тоді наявний засновок "Земля обертається навколо Сонця" - буде меншим. Отже, пропущеним є більший засновок. Він може мати два варіанти стпуктупи:
Тепер застосуємо алгоритм перевірки силогізму. Якщо розглянути силогізм І, по очевидно, що він побудований за ІІ-ю фігурою простого категоричного силогізму. Але у ньому порушується друге правило цієї фігури. Отже, висновок логічно не слідує із даних засновків. Схема
силогізму II побудована за 1-ю фігурою простого категоричного силогізму, але в ній порушується перше правило цієї фігури ("Більший засновок повинен бути загальним судженням"). Отже, висновок логічно не слідує із даних засновків. Якщо ж спробувати утворити загальне судження, то воно виявиться хибним: "Усі небесні тіла, що обертаються навколо Сонця - планети". Таким чином, наведена ентимема неправильна.
Але цілком правомірно виникає питання: "Хіба Земля не планета?". Дійсно, Земля є планетою і, у цьому випадку, висновок даної ентимеми є істинним судженням. Але ще раз підкреслимо, що цей висновок логічно не випливає із даних засновків. Тому, треба знайти ті засновки, із яких з необхідністю буде випливати істинність даного висновку.
Подібні випадки зустрічаються досить часто. На перший погляд, достатньо мати істинний висновок, щоб стверджувати правильність умовиводу. Але це не так. Тому що, висновок може бути істинним, а його обґрунтування помилковим.
Силогістика та метод аналітичних таблиць.
Окрім наведених способів доведення правильності модусів категоричного силогізму застосовують ще й метод аналітичних таблиць. Особливо цей метод ефективний у зв'язку з перекладом висновків із категоричних висловлювань на мову логіки предикатів. Справа в тому, що існує суттєва відмінність аристотелівської силогістики від класичної логіки предикатів. Ця відмінність полягає в тому, що класична логіка предикатів припускає такі предикати, обсяг яких не містить жодного елемента (пуста множина). Силогістика ж не передбачає пустих термінів. Тому не будь-який вираз логіки предикатів, що репрезентує правильний висновок силогістики буде загальнозначущим.
Щоб застосувати метод аналітичних таблиць для перевірки правильності висновків сформульованих мовою логіки предикатів необхідно додатково до аналітичних правил логічних термінів, що використовуються у логіці висловлювань, ввести по два аналітичних правила для кожного квантора:
У наведених правилах у ролі змінних фігурують а і в. Вони відрізняються тим, що змінна а є необмеженою змінною, а в - обмеженою.
але підставляють лише ті змінні, які роблять аналітичну таблицю замкненою. Проілюструємо сказане на прикладі.
Встановимо методом аналітичних таблиць тотожно - істинність виразу.
Зробивши загальні зауваження щодо використання методу аналітичних таблиць, перевіримо коректність висновків із категоричних суджень, перекладених на мову класичної логіки предикатів.
Перевіримо правильність безпосереднього умовиводу, заснованого на відношенні підпорядкування. Побудуємо аналітичну таблицю для цього виразу:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перевірка коректності силогізму.“ на сторінці 3. Приємного читання.
