Виявляється, що в категоричному судженні, окрім явного знання про відношення Р до S (про що йшлося вище), міститься неявне знання про відношення S до Р.
Наприклад, якщо всі елементи множини S належать множині Р (у випадку судження А), то ні в якому разу вони не можуть належати множині Р (доповненню Р).
В умовиводі шляхом п е р е т в о р е н н я м и отримуємо висновок де суб'єктом є суб'єкт засновку, а предикатом є поняття, що суперечить предикату засновку. Це стає можливим завдяки зміні якості засновку.
Тобто, здійснюється це шляхом введення у висновок двох заперечень одного перед зв'язкою, а іншого - перед предикатом.
У ролі засновків виступають судження А, І, Е, О. Отже, існують чотири варіанти перетворення.
Судження А перетворюється у судження Е.
Наприклад,
Усі мої друзі мають вищу освіту._
Отже, серед моїх друзів немає жодного, хто не мав би вищої освіти.
Схематично це можна зобразити так:
Отже, якщо всі елементи множини S належать множині Р, то ні в якому разі вони не можуть належати множині не-Р (доповненню Р).
Судження Е перетворюється у судження А.
Зауважимо, що вставляючи у судженні Е, як у засновку, заперечення перед зв'язкою, отримуємо подвійне заперечення. Тому ми їх усуваємо керуючись принципом: подвійне заперечення рівносильне твердженню.
Наприклад,
Жоден мій приятель не має вищої освіти.
Отже, усі мої приятелі є людьми без вищої освіти.
Схема цього умовиводу така:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки із категоричних суджень“ на сторінці 3. Приємного читання.
