А назва "індуктивні умовиводи" походить від латинського слова inductio (наведення).
В індуктивних умовиводах між засновками та висновком існує відношення наведення.
У традиційній логіці умовиводи за напрямком виведення наслідку поділяються на дедуктивні, індуктивні.
У дедуктивному умовиводі ми переходимо від загального до часткового, або одиничного; в індуктивному - від одиничного до загального.
За ступенем обґрунтованості висновку умовиводи поділяють на:
• демонстративні та
• правдоподібні (імовірні).
У демонстративних умовиводах висновок необхідно істинний, а в правдоподібних - імовірно істинний.
За кількістю засновків умовиводи поділяються на
• безпосередні та
• опосередковані.
Б е з п о с е р е д н і м умовиводом називається такий умовивід, в якому висновок отримують із одного засновку.
О п о с е р е д к о в а н и м умовиводом називається такий умовивід, в якому висновок отримують із двох і більше засновків.
В залежності від того, чи випливає висновок із засновків з урахуванням логічної структури засновків, чи ні, умовиводи поділяються на силогізми та умовиводи логіки суджень.
Умовиводи логіки суджень
Зупинимося на аналізі дедуктивних умовиводів, а саме на характеристиці умовиводів логіки суджень.
Для цього класу умовиводів характерним є те, що в них при отриманні висновку не враховується внутрішня структура простих суджень, із яких складаються засновки і висновок. Тут отримання висновку базується тільки на смислі логічних сполучників.
Логічна структура такого міркування має такий вигляд:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ Х. Умовивід“ на сторінці 2. Приємного читання.
