Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

Логіка

У відношенні протилежності знаходяться висловлювання А і В, якщо вони при однакових наборах значень їх змінних не можуть бути одночасно істинними, хибними (в крайньому випадку одне з них обов'язково буде хибним).

Знання дефініцій логічних відношень між складними судженнями, вміння з ними поводитися допомагає нам в практиці міркувань послідовно аргументувати свою точку зору, спростовувати чужі тези і аргументи, знаходити протиріччя і невизначеності у процесі спілкування і обміну інформацією.

Контрольні питання та вправи

• 1. Які існують найвживаніші дефініції судження ?

• 2. Логічна структура судження.

• 3. Співвідношення понять: "судження", "речення" та "висловлювання".

• 4. Типологія атрибутивних суджень за кількістю і якістю.

• 5. Логічні та дескриптивні терміни в атрибутивному судженні..

• 6. Екстенсіональна площина аналізу атрибутивних суджень.

• 7. Розподіленість термінів атрибутивного судження.

• 8. Види логічних відношень між атрибутивними судженнями.

• 9. Використання мови логіки предикатів для тлумачення атрибутивних суджень.

• 10. Типологія суджень з відношеннями.

• 11. Тлумачення суджень з відношеннями на мові логіки предикатів.

• 12. Змістовний та формальний аспекти трактування суджень існування.

• 13. Поділ суджень на категоричні та некатегоричні.

• 14. Поняття "модальність".

• 15. Види суджень за об'єктивною та логічною модальністю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями

  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань
  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА